Олександр Пономарьов: Я мрію, щоб Україна була така згуртована весь час. Щоб не ділилася на 75/25
Пономарьов: Невже для цього потрібен тільки зовнішній ворог? Невже не можна придумати щось таке, щоб наша Україна була отака згуртована?
Під час інтерв'ю Гордон запитав в артиста, які зараз відчуття виникають, коли він співає гімн України.
"Слухай, я загалом ніколи не сумнівався в українській нації, у тому, що вона є зібрана, що вона може згуртуватися. Я дуже мрію, щоб це згуртування, з’єднання плече до плеча, коли тримають стрій нашої української рідної нації, – дуже хочу, щоб воно було не тільки під час... От як було на початку війни, якийсь час тривало – я не пам'ятаю скільки: може, три місяці, чотири. Там було величезне таке об'єднання", – сказав Пономарьов.
Він наголосив, що для нього це питання: що зробити, щоб ця єдність збереглася.
"Невже для цього потрібен тільки зовнішній ворог? Невже не можна придумати щось таке, щоб наша Україна була отака згуртована зараз? Після перемоги, щоб згуртувалася на тему того, щоб зробити Україну кращою? Щоб зробити правильний європейський скелет, на який потім нарощувати м'язи? Я маю на увазі всі ці реформи: судові, там, не знаю. Як це зробити, коли буде перемога? Після перемоги – дай бог, щоб вона була швидше, – як зробити так, щоб воно далі так продовжувалося?" – запитав співак.
Він нагадав, що в Україні "де два українці – три гетьмани", і це, на його думку, велика проблема.
"Це традиція. Вона ніби і гарна, але нам треба згуртуватися й довести це до якоїсь красивої фінішної риски. Тому що я собі прогнозую, що одразу, коли буде перемога, у нас буде кожний казати, хто більший українець, хто більше патріот і хто що більше [під час війни] робив... І сварки будуть ці. А нам треба згуртуватися. Колись, під час Київської Русі, наші князі не змогли домовитися між собою – і ми на 300 років опинилися під монголо-татарським ігом", – зазначив Пономарьов.
Він згадав, що, за словами глави ГУР Кирила Буданова, якби росіянам вдалося вчасно десантуватися в Гостомелі, як вони планували, то Київ би взяли, і, можливо, України вже не було б.
"Боженька все управляє так, як має бути. Знаєш, у мене в пісні "На землі, у повітрі і на морі" – там є такий текст: "І Вкраїна вся піднялася з Богом в серці за своє, і одразу об'єдналася, і одразу люто б'є". Це про Україну зараз... Я не впевнений навіть, що є ще такі держави, які б могли так об'єднатися, як об'єдналася Україна, і стати так усі разом. І я мрію про те, щоб Україна була така згуртована весь час. Щоб вона не ділилася на 75/25. Щоб вона не ділилася ні за якими моментами", – підсумував Пономарьов.
Олександр Пономарьов: У 2010 році мені приснилося, що на нас нападає Росія. Настільки емоційним і реальним цей сон був, що я замовив тисячу банок тушонки. Читайте повну версію інтерв'ю
Контекст:
Пономарьов народився 1973 року у Хмельницькому. Із дитинства займався музикою, грав на фортепіано й гітарі.
1993 року на фестивалі "Червона рута" посів перше місце, за чотири роки на фестивалі "Таврійські ігри" здобув премію "Золота жар-птиця" у номінації "Співак року".
Перший альбом "З ранку до ночі" Пономарьов випустив 1996 року. Усього записав сім альбомів.
2011 року Пономарьов здобув музичну премію YUNA у категорії "Найкращий виконавець" за досягнення в музиці за 20 років.
Пономарьов – народний артист України (2006). Він засновник продюсерського центру "З ранку до ночі", який займається дубляжем, аранжуванням, написанням пісень, записом вокалу та інструментів.
Пономарьов із 2014 року проводить концерти для українських захисників, часто на передовій.