Плутанина з підпорядкуванням Бюро економічної безпеки ставить під сумнів його ефективність – експерт

Він нагадав, що в січні парламент ухвалив законопроєкт про створення Бюро економічної безпеки України – органу, який має на меті аналізувати й виявляти загрози економічній безпеці держави, розслідувати економічні та фінансові злочини. Почати роботу БЕБ має у вересні цього року.

"Знову звернутися до цієї теми мене змусили дві постанови Кабміну від 12-го і 31 травня, які корегують питання підпорядкування БЕБ у системі виконавчої влади. Перша дозволяла координувати роботу нового органу виключно міністру фінансів. Друга повернула ці повноваження безпосередньо всьому Кабміну", – написав Гмирін.

Він зазначив, що якби постанова КМУ від 12 травня набула чинності, Міністерство фінансів отримало б у своє розпорядження силовий інструмент із широкими повноваженнями.

"Чи втрималися б тоді чиновники від спокуси використати БЕБ для тиску на підприємців? Сумніваюся. Адже достатньо було б, наприклад, ініціювати кримінальне провадження за ст. 222² КК "шахрайство з ПДВ". Нагадаю, що ця стаття була внесена до Кримінального кодексу у вересні 2020 року", – додав експерт.

Гмирін пояснив, що стаття є відповіддю держави на корупційні можливості податку, але її юридична підстава не витримує ніякої критики. Преамбула статті визначає шахрайство з ПДВ як "розкрадання або незаконне заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування". Юрист вважає, що таке трактування робить статтю непридатною до застосування, тому що бюджетні відшкодування не є бюджетними коштами у прямому сенсі та про їх розкрадання в такому разі не можна говорити.

"Річ у  тім, що до запровадження системи електронного адміністрування платник або регулярно сплачував ПДВ до бюджету, або подавав заявку на повернення коштів із бюджету за результатами своєї діяльності. Сьогодні процес податкових звітів і сплат більш автоматизований. На своєму рахунку в казначействі платник обліковує кошти, необхідні для того, щоб виписати податкову накладну. Ці гроші є коштами платників, а не держбюджету. Крім того, бюджетне відшкодування здійснюється в разі підтвердження його правомірності – і не інакше. Таке підтвердження здійснює адміністратор ПДВ – Державна податкова служба. Тож у разі відкриття чергового виробництва за статтею 222² КК до посібників імовірного злочину однозначно слід відносити і ДПС. Погодьтеся, здається абсурдним!" – наголосив Гмирін.

31 травня Кабмін видав нову постанову №547 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", якою скасував своє попереднє рішення про передання координації діяльності БЕБ Міністерству фінансів. Отже, ці повноваження повернулися безпосередньо Кабміну.

"Чим викликаний такий швидкий перегляд власного рішення, мені складно сказати. Можливо, у когось із чиновників раптом настало прозріння, і він усвідомив ті ризики, які я навів вище. Можливо, це ознака боротьби урядових впливів тощо. В усякому разі, Мінфін тепер не зможе на свій розсуд чинити тиск на бізнес, використовуючи додатковий важіль. Однак сама плутанина з підпорядкуванням БЕБ не робить честі виконавчій владі та ставить під сумнів майбутню ефективність органу, який тільки створюється", – підкреслив юрист.

За словами експерта, проблеми навколо створення і функціонування Бюро економічної безпеки не вичерпуються плутаниною з його підпорядкуванням і координацією. Наприклад, законодавство не містить чітко виписаних правил взаємодії БЕБ з іншими державними органами. Його детективам гарантовано повний доступ до всіх державних інформаційно-аналітичних баз, але про порядок цього доступу співробітники Бюро будуть окремо домовлятися з розпорядниками інформації.

"Свого часу ми з колегами неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би опікувався не лише боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а й втілював податкову і митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Цей орган міг би об'єднати податкову та митну служби, служби фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань, мав би єдину інформаційно-аналітичну систему. Натомість парламент і уряд створили БЕБ. Що ж, дочекаємося осені, коли новий орган запрацює, а ми зможемо оцінити його ефективність. Водночас подивимося, чи справдяться наші побоювання щодо зазначених ризиків", – резюмував Гмирін.

Контекст:

Закон про створення Бюро економічної безпеки Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому 28 січня. Президент України Володимир Зеленський підписав його 22 березня.

У законі йдеться про те, що Бюро економічної безпеки України – це центральний орган державної влади, правоохоронний орган, який має виявляти, припиняти, розслідувати й розкривати кримінальні злочини у сфері економіки, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України, а також запобігати їх вчиненню. Бюро здобуде відповідні повноваження Служби безпеки України та податкової міліції, говорили в Офісі президента України.

Кабмін на засіданні 12 травня ухвалив постанову про створення Бюро економічної безпеки.

Постанову Кабміну №547 підписав прем'єр-міністр Денис Шмигаль 31 травня. Вона вносить зміни до постанови №510 про створення БЕБ, яку ухвалили 12 травня. Тепер у схемі спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади буде вказано, що Кабмін безпосередньо координує роботу бюро.