Політолог Перепелиця: Перша реальна дія України для вступу в НАТО – подання заявки. Усе інше – реверанси з обох сторін G

У декларації, ухваленій Парламентською асамблеєю НАТО для України лише зафіксовано статус країни-аспіранта, оскільки Київ не подав заявки на членство в Альянсі. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив політолог, конфліктолог-міжнародник, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця.

"Парламентська асамблея НАТО – це орган, який дає рекомендації. Юридично ухвалена ними декларація щодо України необов'язкова для виконання. Однак, враховуючи, що там представлені парламентарії із країн НАТО, ця декларація має політичне значення. Рада Альянсу повинна дослухатися Асамблеї. Тобто це позитивний меседж, що має політико-дипломатичне значення. За нами зафіксовано статус аспіранта – країни, яка бажає стати членом НАТО. Цей статус не зобов'язує Альянс приймати до себе Україну. Хоча на Бухарестському саміті у 2008 році в НАТО зауважили, що Україна зможе отримати членство, коли сама того захоче і буде готова. Ми продемонстрували своє бажання. Але це не означає, що ми автоматично станемо кандидатами, як зараз Боснія і Герцеговина та Македонія. Асамблея лише зафіксувала той статус, який у нас уже був", – підкреслив політолог.

Він зазначив, що без отримання заявки НАТО не може надати Україні навіть план дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі.

"Жодних обов'язків для НАТО ухвалена декларація Асамблеї не передбачає. Нам для початку потрібно подати заявку. Це досі не зроблено. Президент піариться, обмежуючись лише декларуванням намірів України вступити в НАТО. Без заявки ми навіть ПДЧ здобути не можемо. [Екс-президент України Віктор] Ющенко під тиском громадськості вирішив, що Україна має бути членом НАТО. Альянс був готовий надати нам ПДЧ, адже на рівні відомств і у вищих ешелонах влади це питання було погоджено. Проте тодішній прем'єр-міністр Віктор Янукович сказав: мовляв, невідомо, як до цього поставиться Росія, ми ще не готові до вступу в НАТО і не можемо ухвалити ПДЧ. Тому зараз перша реальна дія України для вступу в НАТО – подання заявки. Усе інше – реверанси з обох сторін", – сказав Перепелиця.

У підсумковій декларації весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО, яка 28 травня завершилася у Варшаві, ідеться, що Грузія та Україна мають одержати надію на інтеграцію до Північноатлантичного альянсу.

9 березня 2018 року у НАТО повідомили, що визнають за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі.

Президент України Петро Порошенко заявляв, що Київ наполягатиме на отриманні плану дій щодо членства в НАТО.

Україна хоче стати членом НАТО протягом найближчих 10 років, Грузія сподівається отримати членство в Альянсі у 2021 році.

28 травня генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг підтвердив, що Україна та Грузія є "цінними й близькими" партнерами НАТО.