Посольство Білорусі просить Шевченківську РДА не допустити будівництва меморіалу в пам'ять про загиблих білорусів – Мусафірова

Посольство Білорусі в Україні надіслало голові Шевченківської райдержадміністрації Києва лист, у якому просить українську владу не допустити встановлення пам'ятного знака на вулиці Коцюбинського, 3 перед будівлею дипмісії. Про це 19 листопада повідомила власна кореспондентка "Новой газеты" в Україні Ольга Мусафірова у Facebook.

Звернення, фотографію якого журналістка опублікувала в соцмережі, підписав посол Білорусі в Україні Ігор Сокол.

"Посол боїться, що стихійний меморіал тим, хто загинув у Мінську від рук режиму диктатора [Олександра] Лукашенка, створить загрозу для нормальної життєдіяльності співробітників дипмісії. І просить українську владу посприяти "зачистці" не тільки небезпечних предметів у вигляді свічок, квітів і портретів, але й "невстановлених осіб", які цілодобово чергують тут під біло-червоно-білими прапорами", – написала Мусафірова.

Вона висловила думку, що голова Шевченківської РДА нічого не зробить і перед посольством "не з'являться по-справжньому невстановлені особи в цивільному, щоб скрутити хлопчаків, які втекли в Україну від переслідувань у Білорусі".

"Послу Соколу треба брати приклад зі старших товаришів із посольства РФ в Україні. Там від початку війни сидять тихо, як мокрі курки, за опущеними жалюзі, тим паче нікуди не пишуть листів: мовляв, припиніть улаштовувати акції біля наших стін", – підкреслила Мусафірова.

У Києві перед дипмісією Білорусі з'явився стихійний меморіал на честь загиблих під час протестів проти режиму Лукашенка.

По всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, унаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.

Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС увів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.