Потураєв розповів, скільки нардепів підтримало створення "коаліції національної стійкості"

Крім нього, заяву підписало вже приблизно 10 парламентарів, зокрема Тетяна Циба, Богдан Яременко, Ігор Василів та Ігор Кривошеєв, зазначив він.

Нардеп наголосив, що метою авторів заяви було розпочати дискусію, а не досягнути якомога більшої кількості підписантів.

"Для нас важливо було розпочати дискусію про це. А для того щоб розпочати дискусію, неважливо, скільки в тебе людей: п'ять, сім чи 10. У нас, наскільки я розумію, 10, можливо, трішки більше. Цього достатньо. Ми хотіли, щоб всі включилися: громадянське суспільство, медіа, фракції, партії, групи. Ось для чого це все робилося", – розповів Потураєв.

Він зазначив, що ця заява спрямована не до "Батьківщини", "Європейської солідарності" чи "Голосу", а до власної фракції.

"Ми вважаємо, що прийшов час сідати за стіл переговорів з іншими фракціями та проукраїнськими групами й домовлятися про спільну позицію, навіть політичну платформу, яку я назвав "коаліцією національної стійкості". Не єдності, саме стійкості, тому що про єдність тут не йдеться. Ідеологічної єдності тут бути не може", – пояснив нардеп.

За його словами, у заяві чітко визначено критерії для міністрів – вони мають бути політично незаангажованими й професійними, а їх добір мають проводити відкрито, що має поновити довіру і до парламенту, і до уряду.

"Але це не робиться за один день, як від нас того зараз вимагають. [...] Ми не можемо впливати на президента [України Володимира Зеленського]. Він формує свою команду сам. Ми ж кажемо, що непогано було б подивитися – можливо, хтось там [в Офісі президента] викликає якісь сумніви. Нехай ця людина піде у відставку сама, добровільно. Знову ж таки для того, щоб люди знали, що немає жодних ризиків. Власне, у цьому і є сенс заяви – це пропозиція про певну платформу для відновлення довіри до держави, а не когось особисто. Не про це треба думати. Потрібно рятувати Україну", – зазначив Потураєв.

Раніше голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, коментуючи заяву депутатів, сказав, що "не слід сприймати її як позицію всієї фракції, оскільки ані фракція, ані партія з подібними заявами не виходила". 

Контекст:

10 листопада НАБУ повідомило про операцію "Мідас" із викриття "високорівневої злочинної організації", яка займалася вимаганням в "Енергоатомі". За даними слідства, підрядникам держкомпанії пропонували платити відкат від 10% до 15% за товари й послуги, погрожуючи блокувати платежі з бюджету або розірвати співпрацю.

Слідчі дії проводили й щодо тодішнього міністра юстиції Германа Галущенка (ексглава Міненерго), якого у прослуховуваннях НАБУ називають Професором і Сигизмундом. Загалом у справі "Енергоатому" фігурує четверо міністрів із різних складів уряду України, сказав "Українській правді" начальник управління детективів НАБУ Олександр Абакумов. Зокрема, НАБУ повідомило про підозру в незаконному збагаченні колишнього віцепрем'єр-міністра України Олексія Чернишова. 

Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк звинуватив у причетності до цієї історії тодішню главу Міненерго Світлану Гринчук. Вона відповіла, що "не розуміє претензій". Однак після відеозвернення Зеленського 12 листопада, у якому він сказав, що, на його думку, Галущенко й Гринчук "не можуть залишатися на своїх посадах", міністерка енергетики написала заяву про відставку. Її також написав і Галущенко. Рада їх звільнила 19 листопада.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас назвала корупційний скандал в українському "Енергоатомі" надзвичайно прикрим.

ЗМІ писали, що ймовірна корупція в "Енергоатомі" ставить ЄС у незручне становище на тлі процесу вступу України в Євросоюз. Європейські союзники вимагають від України пояснень через корупційний скандал в енергетиці, повідомило 14 листопада Politico.