Правоохоронці повідомили про підозру ще одного заступника Кличка. У КМДА заявили про політичний тиск

Правоохоронці повідомили про підозру двох осіб у межах провадження щодо заводу "Радикал", один із них – заступник Віталія Кличка
Фото: gp.gov.ua
Поліція та прокурори повідомили про підозру заступника голови Київської міськдержадміністрації, а також колишнього ліквідатора заводу "Радикал". Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора 31 січня.

Імені заступника голови КМДА правоохоронці не називають. Підозру оголошено про факт ухилення від проведення на території, яка зазнала забруднення небезпечними речовинами, відновних заходів з ліквідації наслідків екологічного забруднення, що спричинило тяжкі наслідки (ст. 237 Кримінального кодексу України).

"За даними слідства, один із заступників голови КМДА з 2014 року є головою міжвідомчої робочої групи з розв’язання екологічних проблем ВАТ "Радикал", також на нього покладено обов’язки у сфері цивільного захисту та охорони навколишнього середовища. Упродовж 2014–2021 років на території заводу "Радикал" не проведено жодного заходу, спрямованого на ліквідацію наслідків екологічного забруднення, а також демеркуризації [видаленні ртуті] цієї території. Загальний обсяг ртуті та ртутовмісних речовин на цій території сягає близько 200 тис. тонн", – ідеться в релізі.

Ліквідатор "Радикала", який фігурує у провадженні як підозрюваний, мав відновити платоспроможність заводу, а також організувати очищення території та майна підприємства від ртуті, зазначили в ОГП.

Слідство вважає, що засмічення території заводу небезпечними відходами та "тривале непроведення будь-яких заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків екологічного забруднення", спричинило завдання шкоди, яку оцінюють більше ніж у 40 млрд грн.

У КМДА повідомили, що підозру вручили заступнику глави адміністрації Петрові Пантелєєву.

"На заводі "Радикал", який не є і ніколи не був у муніципальній власності, накопичилися шкідливі відходи в результаті недбальства власників. Попри те, що міська влада забезпечила вивезення понад 300 тонн шкідливих матеріалів, а в листопаді 2021 року за ініціативи міста розпочалась реалізація проєкту для безпечної утилізації небезпечних відходів на території, правоохоронні органи сьогодні звинувачують заступника голови КМДА в бездіяльності. Ці та інші факти у справі заводу свідчать про те, що вручення підозри представнику КМДА є лише черговою спробою політичного тиску на міську владу. Адже саме державні органи заблокували спроби міста розробити проєкт утилізації відходів заводу та профінансувати його. У 2020 році Антимонопольний комітет України своїм рішенням заборонив управлінню екології та природних ресурсів КМДА фінансувати заходи на території заводу", – ідеться в релізі.

Контекст:

Завод "Радикал" відкрили 60 років тому, він виробляє синтетичні матеріали. У 1994 році його приватизували, а за два роки власник зупинив роботу підприємства з грубим порушенням природоохоронного законодавства, зазначають у КМДА. Суд визнав "Радикал" банкрутом 2000 року, розпочалася ліквідація підприємства, але її не завершили досі.

"Власники заводу, посадові особи підприємства, які були відповідальні за демеркуризацію та безпечне виведення об’єкту виробництва з експлуатації, досі не понесли жодної відповідальності. При цьому контроль за ліквідацією заводу здійснювався з боку держави, оскільки ліквідатора підприємства призначає саме державний орган. Однак винних правоохоронні органи шукають серед представників міської влади", – повідомили у КМДА.

За даними міської влади, станом на сьогодні обсяг ртутовмісних відходів, які необхідно вивезти з території заводу, становить приблизно 200 тис. тонн, із них 10 тис. тонн – сильно насичені ртуттю.

У мера Києва Віталія Кличка як голови КМДА є 13 заступників, повідомляють на сайті адміністрації, також серед керівництва – голова апарату КМДА.

25 січня Кличко повідомив, що підозру вручили його першому заступнику Миколі Поворознику. Провадження, за словами мера, стосується земельної ділянки, яка перебувала в користуванні апарату Ради національної безпеки і оборони в період із 2009-го до 2019 року.