Рада не ухвалила законопроєкт, який дозволяє націоналізувати банк Фрідмана. Документ передали на доопрацювання

Закон, у разі його ухвалення, стосуватиметься наразі Sense Bank (колишнього "Альфа-Банку"), а також, можливо, "Мотор-Банку" та PINbank
Фото: sensebank.com.ua
Верховна Рада 2 травня не змогла ухвалити законопроєкт №9107-1, який дозволив би виводити з ринку банки, якщо їхні акціонери перебувають під санкціями.

За проєкт закону проголосувало лише 212 депутатів. На повторне друге читання документ передало 264 нардепи, свідчать дані на сайті Ради.

Цей законопроєкт мав дозволити Національному банку націоналізувати банки підсанкційних власників. Це стосувалося б, зокрема, Sense Bank (колишній "Альфа-Банк"), контрольний пакет акцій якого належить росіянам Андрію Косогову, Михайлу Фрідману й Петру Авену.

Окрім того, як нагадувало "Інтерфакс-Україна", у банківському секторі України підсанкційні власники у "Мотор-Банку" (єдиний акціонер – підозрюваний у колабораційній діяльності експрезидент "Мотор Січі" В'ячеслав Богуслаєв) та у PINbank (майже 89% акцій належало президенту російського футбольного клубу ЦСКА Євгенові Гінеру, ВАКС заарештував його частку в банку).

У разі, якщо на повторному другому читанні депутати все-таки підтримають законопроєкт, Нацбанк матиме повноваження за певних обставин ухвалювати рішення щодо:

  • заборони підсанкційній особі (фізичній чи юридичній) набувати або збільшувати суттєву участь у банку;
  • відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку (який не є системно важливим);
  • виведення з ринку системно важливого банку через націоналізацію, навіть якщо він платоспроможний.

Перший заступник голови податкового комітету Ради, нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк пояснив у Telegram, що голосування провалили, оскільки половини депутатів не було в залі, коли голосували щодо правок. Фракція "Слуга народу" дала 162 голоси, "Європейська солідарність" один голос, "Голос" 12, "Батьківщина" 10.

"Погана історія, так як прийняття законопроєкту закладено пунктом у меморандумі МВФ", – додав Железняк.

За даними Железняка, законопроєкт буде винесено на друге повторне читання наприкінці травня.

Провалення Радою цього законопроєкту розкритикували, зокрема, представники партії "Демократична сокира".

"Позиція ЄС незрозуміла. На їхню думку, законопроєкт може бути використаний владою для репресій. Цікаво, проти кого? На кого можуть ввести санкції, а потім націоналізують банк? Це якийсь сором", – написав у Facebook член політради "Демократичної сокири" Антон Швець.

Він також підкреслив, що цей закон, як вважають, має діяти лише під час воєнного стану, а НБУ зобов'язаний вживати якихось заходів лише у разі, якщо накладені санкції становлять загрозу вкладникам чи стабільності банківської системи.

"У випадку накладання санкцій питання банку буде найменшою проблемою для людини, якщо ви натякаєте на політичні репресії. Якщо мова про чортів типу [колишніх нардепів від ОПЗЖ Тараса] Козака та [Віктора] Медведчука, то це логічний хід", – написав Швець.

Водночас нардеп від "Європейської солідарності" Володимир Ар'єв у коментарях заявив, що проблема в тому, що НБУ, згідно з нормами законопроєкту, не може, а зобов'язаний ліквідувати будь-який несистемний банк, проти власника якого РНБО вводить санкції, навіть без рішення суду. У фракції вважають, що це відкриває можливість для ручного втручання Офісу президента в банківську систему.

Фото: Anton Shvets/Facebook

Про це також написала у Facebook нардепка від "Європейської солідарності", членкиня парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна. За її словами, норми законопроєкту не відповідали Конституції України.

Вона підкреслила, що фракція ЄС підтримує виведення з ринку системно важливих банків, якщо ними володіють громадяни інших країн, особливо ті, хто фінансує терористичну діяльність.

"Основною вадою цього проєкту закону є обов’язок Національного банку ліквідовувати маленькі, не системно важливі банки після рішення РНБО щодо накладення санкцій на громадян України, які володіють істотною участю в такому не системно важливому банку", – написала Южаніна.

Нардепка додала, що повторний розгляд законопроєкту №9107-1 у будь-якому разі відбудеться, "і в разі приведення його норм до вимог Конституції України буде прийнятий Верховною Радою за нашої участі".

У липні 2022 року стало відомо, що "Альфа-Банк" вирішив змінити назву, щоб не асоціюватися з Росією. Із 1 грудня він перейменувався на Sense Bank.

У січні 2023 року в НБУ заявляли, що не бачать причин для націоналізації Sense Bank, оскільки це системно важливий платоспроможний банк.

Контекст:

У лютому 2022 року Євросоюз   ввів   санкції проти групи російських бізнесменів, зокрема Авена та Фрідмана через тісні зв'язки з російською владою. Бізнесмени також перебувають під персональними санкціями Великобританії, де вони проживають, Канади, Швейцарії, Австралії, Нової Зеландії та України.

В інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону мільярдер, колишній російський банкір, колишній друг президента РФ Володимира Путіна Сергій Пугачов назвав Фрідмана серед людей, які фінансували президента РФ Володимира Путіна, "шпигували грошима та іншим, щоб зберегтися".

Фрідман скаржився, що через санкції не може оплачувати прибирання будинку в Лондоні.

Статки Фрідмана в останньому рейтингу Forbes оцінювали в $11,8 млрд (6-й рядок у рейтингу найбагатших росіян), статки Авена – у $4,3 млрд (29-те місце).

За даними The Wall Street Journal, Фрідман запропонував Україні $1 млрд із власних грошей, сподіваючись на зняття санкцій.

Financial Times також писало з посиланням на джерела, що Фрідман і Авен готові продати свої частки в "Альфа-Банку" за $2,3 млрд, щоб з них зняли санкції.