Рада ухвалила закон, який дасть змогу оскаржити передання заарештованого майна до АРМА

Новий закон дає змогу власникам оскаржити передання майна до АРМА, а главі агентства – самому вирішувати, скільки в нього буде заступників
Фото: Агентство з Розшуку та Менеджменту Активів - АРМА / Facebook
Верховна Рада внесла зміни до закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Законопроєкт №6375 ухвалили за основу і відразу ж у цілому 315 та 318 голосами відповідно, передає кореспондент "ГОРДОН".

Мета документа – підвищення прозорості системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів, підвищення інституційної спроможності та ефективності роботи АРМА, а також усунення протиріч між чинними актами, ідеться у пояснювальній записці.

Закон вводить процедуру повернення майна з управління під час скасування судом рішення про передання майна в управління АРМА. Також документ уніфікує правові норми між профільним та кримінальним процесуальним законодавством.

Заступник голови комітету з антикорупційної політики, заступник голови фракції "Слуга народу" Галина Янченко нагадала, що у липні Рада проголосувала за реформу АРМА. Нардепка наголосила, що цієї осені в АРМА вперше почали продавати активи за ринковою ціною.

Тепер, за її словами, депутатам треба було "закріпити ті зміни, які ухвалили у липні, та ухвалити дві додаткові норми".

Перша зміна, за її словами, приводить профільний закон, який регулює діяльність агентства, у відповідність до змін у Кримінальному процесуальному кодексі і, зокрема, дає змогу власникам активів оскаржити не лише арешт та спосіб управління активом, але й сам факт передання заарештованого майна в АРМА.

Друга зміна дає змогу дати агентству "кадрову гнучкість", щоб вона "могла працювати нормально", заявила Янченко.

Згідно з чинним законодавством, кількість заступників глави АРМА становить дві особи. Новий закон дає змогу главі агентства самостійно визначати кількість своїх заступників.

Контекст:

Агентство з розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів, є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноваженим на формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, які можуть бути арештованими у кримінальному провадженні, а також управління активами, заарештованими у кримінальному провадженні.

Станом на березень 2020 року агентство передало в управління бізнесу заарештовані активи на понад 3,3 млрд грн.

За 10 місяців 2021 року АРМА забезпечило надходження до держбюджету приблизно 33 млн грн, це перевищує сукупні доходи від діяльності керівників за 2019-й та 2020 роки, повідомили у листопаді в Кабміні.

В.о. голови АРМА Віталія Сигидина, його заступника Володимира Павленка та начальника одного з управлінь АРМА, імовірно, голову відділу моніторингу ефективності менеджменту активів відомства Вахтанга Бочоришвілі наприкінці липня цього року відправили під домашній арешт, Вищий антикорупційний суд усунув їх з посад у справі щодо привласнення $400 тис.

Слідчі Держбюро спільно з Офісом генпрокурора, Нацполіцією та СБУ провели понад 50 обшуків у межах розслідування справи про незаконне заволодіння понад $400 тис. Ці гроші були на зберіганні в АРМА, і, за даними слідства, працівники агентства переказали їх на рахунки третіх осіб.

У межах провадження про підозру повідомили шістьох осіб. За інформацією ЗМІ, окрім Сигидина, Павленка та Бочоришвілі, як підозрювані у справі фігурують адвокати Денис Сердюк та Оксана Серокурова і приватна особа Ігор Король (УНН називає його підставною особою у схемі).

Кабінет Міністрів України 4 серпня призначив тимчасового главу АРМА, ним став Дмитро Жоравович, який раніше обіймав посаду голови північно-східного міжрегіонального територіального управління АРМА.