Рішення КСУ про скасування частини антикорупційного законодавства може поставити під загрозу безвіз і співпрацю з МВФ – Transparency International

Рішення Конституційного Суду України про скасування низки положень антикорупційного законодавства, зокрема кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, може поставити під загрозу безвізовий режим між Україною та Євросоюзом і призвести до відмови Міжнародного валютного фонду надавати Україні фінансову допомогу. Про це заявила антикорупційна організація Transparency International Ukraine 28 жовтня.

В організації зазначили, що КСУ визнав неконституційними повноваження Нацагентства з питань запобігання корупції, які стосуються контролю та перевірки декларацій, відкритого доступу до реєстру декларацій, моніторингу способу життя. Також суд позбавив НАЗК права мати доступ до реєстрів, складати протоколи про адміністративні правопорушення, вносити приписи про порушення вимог антикорупційного законодавства, проводити "антикорупційні" перевірки в державних органах, звертатися до суду з позовами про визнання незаконними нормативно-правових актів та інше.

"КСУ ухвалив це рішення попри те, що народні депутати в обґрунтування поклали маніпулятивні твердження, які суттєво викривляли зміст, та вибірково посилалися на законодавство", – ідеться в заяві Transparency International Ukraine.

Організація зазначила, що судді КСУ досліджували науково-експертні позиції та пояснення від низки інститутів і експертів усього впродовж тижня, незважаючи на те, що деякі з них були доволі об'ємними.

"Загалом таке рішення Конституційного Суду призведе до низки критичних змін – загрози безвізу, неотримання потрібного для виживання траншу МВФ та нівелювання антикорупційної реформи", – підкреслили у Transparency International Ukraine.

Виконавчий директор організації Андрій Боровик зазначив, що багато чиновників залишиться непокараними за неправдиву інформацію в деклараціях.

"Рішення Конституційного Суду спровокує значний відкат антикорупційної реформи в Україні. Адже ці норми законодавства формували підвалини системи боротьби з корупцією, яка визнана однією із загроз національній безпеці. Окрім втрати підзвітності чиновників, тисячі посадовців залишаться поза покаранням за брехню в декларації", – заявив він.

У серпні цього року у КСУ передали подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які становлять так звану антикорупційну платформу. 

27 жовтня українські ЗМІ, посилаючись на джерела, повідомили, що КСУ визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальне покарання за декларування недостовірної інформації.

Представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря заявила, що КСУ ухвалив рішення із "кричущими процесуальними порушеннями". Представник президента України у КСУ Федір Веніславський висловив думку, що таке рішення може призвести до негативних наслідків для європейської інтеграції України.

28 жовтня рішення КСУ офіційно опублікували. У ньому, зокрема, ішлося про те, що на думку суддів Конституційного Суду, встановлення кримінальної відповідальності за декларування заздалегідь недостовірних даних, а також умисне неподанння декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень. Низку положень антикорупційного законодавства, зокрема ст. 366-1 Кримінального кодексу, визнано неконституційними, вони втратили чинність із 27 жовтня.

НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". НАЗК заявило, що реєстр електронних декларацій не буде працювати доти, доки Верховна Рада не ухвалить нового закону, який надасть НАЗК можливість відкривати таку інформацію.