Росія прагне дестабілізувати Україну і заблокувати її шлях до євроатлантичної інтеграції – Квін

Квін: США дотримуються декларації Бухарестського саміту 2008 року, що Україна буде членом НАТО
Фото: US Embassy Kyiv Ukraine / Facebook
Росія намагається перешкоджати євроатлантичній інтеграції України. Про це заявила тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін 24 вересня під час звернення до учасників першої молодіжної зустрічі Київського безпекового форуму "Захід – Схід, Північ – Південь", який проводять 24 вересня у Львові, трансляцію ведуть на YouTube-каналі Open Ukraine.

"У той час, як Україна докладає зусиль до здобуття євроатлантичної інтеграції, ми повинні тверезо оцінювати виклики, з якими Україна стикається як всередині країни, так і ззовні. Росія прагне дестабілізувати Україну і заблокувати її шлях до більшої євроатлантичної інтеграції. Цей шлях обрав український народ. Українці боролися і гинули, захищаючи цей вибір на Майдані, і продовжують воювати на фронті на сході, де лише цього місяця понад 30 українських солдатів було поранено або загинуло, захищаючи свою країну від очолюваних Росією збройних сил. США підтримують Україну і продовжать працювати над тим, щоб притягнути Росію до відповідальності за її агресію. Ми чітко заявили: подальша агресія з боку Росії матиме наслідки для неї і вона за це платитиме", – сказала дипломатка.

Квін заявила, що одним з найкращих шляхів захисту України від російської агресії є впровадження реформ та подолання корупції.

"США дотримуються декларації Бухарестського саміту 2008 року, що Україна буде членом НАТО. Важливо пам'ятати, що набуття членства у НАТО не є ознакою військової сили, а є відображенням сильного демократичного суспільства, яке вірить у такі принципи, як рівне правосуддя для всіх, повага до прав людини, прозорість роботи уряду і вільні вибори. США прагнуть того, щоб двері НАТО залишалися відкритими для всіх претендентів, коли вони зможуть виконати зобов'язання та вимоги щодо членства", – підкреслила вона.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості"Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, в підсумковому комюніке якого було зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України у НАТОВодночас на запитання, чи отримає Україна план дій щодо членства у НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна мусить викорінити корупцію.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію про перспективи приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – підкреслював міністр.