"Розуміємо емоційну перевантаженість колег". У МЗС України відреагували на критику з боку МЗС Білорусі
У МЗС Білорусі заявляли, що чують від української сторони "заїжджені поради" щодо протестів. Речниця МЗС України Катерина Зеленко відповіла, що прокладати шлях кийками – "шлях у нікуди".
Співробітники МЗС Білорусі емоційно переобтяжені, заявила 23 серпня речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко, коментуючи реакцію Мінська на заяву президента України Володимира Зеленського про необхідність нових виборів президента Білорусі.
Коментар Зеленко опублікувало українське зовнішньополітичне відомство.
Прессекретар МЗС Білорусі зазначав, що Мінську хотілося б відчути якусь підтримку або розуміння з боку Києва, "а не слухати вже заїжджені з усіх боків поради". Він додав, що Білорусь не потребує порад.
"Для нас Білорусь – сусідня держава, з якою ми завжди прагнули і прагнемо дружніх відносин. Розуміємо емоційну перевантаженість колег із білоруського МЗС, але радимо не відкидати цінних дружніх порад. Досвід української Революції гідності вчить саме тому, що не слухати думку суспільства і порад друзів, а натомість торувати собі шлях уперед кийками – це шлях у нікуди", – ідеться в заяві Зеленко.
У МЗС України побажали Білорусі "гідно пройти всі випробування, зміцнити свою незалежність і демократію".
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про більшу кількість жертв. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.
Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, поки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Пізніше він сказав, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.
17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі і заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.