Шмигаль назвав п'ять пріоритетів під час підготовки України до наступного навчального року

"Ми зіштовхнулися з небаченими викликами: руйнування освітньої інфраструктури, масове переміщення дітей всередині країни та за кордон, термінова потреба в укриттях, знищення росіянами української освіти на тимчасово окупованих територіях та багато іншого. Мусимо реагувати щодня в режимі 24/7. Бо йдеться про майбутнє України. Про її людський капітал, про здатність відновитися та розвиватися далі", – сказав він.

Пріоритетними, за словами прем'єра, мають стати: безпека, максимум очного навчання там, де це можливо, доступність, відновлення зруйнованого, продовження реформи Нової української школи.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий озвучив дані, що наразі в очному форматі працює 36% шкіл, у режимі онлайн – 29%, у змішаному форматі – 35%.

"Прагнемо, аби закладів освіти, які надають освітні послуги в очному режимі, було більше. При цьому продовжуємо курс на цифровізацію освіти та зберігаємо дистанційку там, де є загроза життю і здоров’ю дітей", – пояснив Шмигаль.

Контекст:

За даними Міністерства освіти і науки України, 1 вересня 2022 року освітній процес розпочали в Україні 12 904 школи. Із них 3116 шкіл розпочали навчання у повноформатному освітньому процесі, 5713 – у форматі онлайн-освіти, 4075 шкіл працювали у змішаному форматі навчання.

21 березня 2023 року Верховна Рада призначила міністром освіти і науки України Оксена Лісового замість звільненого із цієї посади Сергія Шкарлета.

За словами Лісового, міністерство відновлює освітню інфраструктуру, створює механізми для ефективного онлайн-навчання, а там, де сприяє безпекова ситуація, повертає навчання в офлайн-формат.

На укриття в українських школах у 2023 році виділили 1,5 млрд грн, зазначав Шмигаль 9 квітня.