Суд продовжив арешт Замані до 21 квітня
Військова прокуратура просила продовжити арешт екс-начальнику Генштабу Збройних сил України Володимирові Замані до 25 травня, адвокати Замани наполягали, що його слід відпустити з-під варти.
Екс-начальнику Генштабу Збройних сил України Володимирові Замані Печерський райсуд Києва 21 березня продовжив арешт до 21 квітня. Про це повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".
Отже, суд частково задовольнив клопотання військової прокуратури, яка просила продовжити арешт до 25 травня, адвокати Замани наполягали, що його слід відпустити з-під варти.
Сам підозрюваний у суді заперечував причетність до інкримінованих йому злочинів.
Заману 25 лютого повідомили про підозру в державній зраді. За словами головного військового прокурора України Анатолія Матіоса, Замана низкою своїх наказів позбавив Українську державу основної ударної сили Збройних сил протиповітряної оборони. Через директиви екс-глави Генштабу станом на початок анексії Криму в Україні не було обліку військовослужбовців, які підлягають призову в разі воєнних дій, підкреслив військовий прокурор.
Він також заявив, що в особовій справі Замани було сфальсифіковано дані про присягу на вірність народу України. Замана у відповідь говорив, що складав присягу в 1993 році, коли прибув служити у ЗСУ.
Генпрокурор Юрій Луценко сказав, що реформа структури ЗСУ, яку провів Замана, фактично "готувала анексію Криму". За його словами, саме Замана видав директиву, якою підпорядкував керівнику Військово-морських сил адміралу Юрієві Ільїну, підозрюваному в Україні в держзраді, усі частини тактичної групи "Крим" ЗСУ. Генпрокурор підкреслив, що такі дії паралізували опір українських військовослужбовців російській агресії.
26 лютого Заману було заарештовано до 27 березня.
Генерал-полковник Замана – начальник Генштабу і командувач Збройних сил України (18 лютого 2012 року – 19 лютого 2014-го), уповноважений Верховної Ради з контролю за діяльністю Міністерства оборони (22–27 лютого 2014 року).
В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" Замана звинувачував вищих посадових осіб України, зокрема секретаря Ради національної безпеки і оборони Олександра Турчинова, у тому, що ніхто з них не збирався відбивати агресію у Криму, хоча, за його словами, була реальна можливість вибити російські війська з півострова.