Суд в Афінах вирішив не видавати Литві ветерана АТО, якого засудили за штурм Вільнюської телевежі 1991 року

Радкевича сьогодні випустять із СІЗО і він зможе повернутися до України, сказав адвокат УНІАН.

"Голова суду скасував усі питання щодо видачі Литві, ухвалив рішення звільнити Олександра Радкевича. Наразі готується документ у прокурора, і сьогодні – максимум завтра українця мають звільнити. Свобода – справа годин", – заявив він.

Українця затримали 14 вересня 2021 року у Греції, коли він їхав на відпочинок. У Литві Радкевича заочно засудили до чотирьох років позбавлення волі за так званою справою 13 січня про штурм телевізійної вежі у Вільнюсі у січні 1991 року, повідомила у Facebook українська омбудсменка Людмила Денісова. Вона привітала рішення суду в Афінах.

Литва вимагала екстрадиції українця.

У січні 2022 року він розповів "Ґратам", що не знав про вирок, хоча співпрацював зі слідством.

"До мене зверталися ще у 2014 році восени, а потім у 2015-му навесні, приходили документи на мою адресу. Чи через посольство, чи як, мене викликали з прокуратури Литви до прокурора в Україні, у Фастові, за місцем проживання. Тоді прийшли документи – з перекладом з литовської на російську. Тобто адресу вони знали. Я ще питав у прокурора, як кого мене допитують: як свідка чи обвинуваченого? Мені сказали, що як свідка. Тому я йшов назустріч слідству, відповідав на всі питання – їх купа була. Десь у грудні 2015 року вони знову надіслали питання. Моя жінка у відповідь повідомила, що я в АТО. Я служив на Світлодарській дузі керівником розвідки бригади. Тоді мене викликали до військової прокуратури Краматорська. І там вони мене запрошували в Литву на суд. Я відповів, що не можу прибути. По-перше, я перебуваю на війні з Росією. По-друге, у мене немає ані закордонного паспорта, ані візи – це ще було до безвізу. Тобто вони пропонували, щоб я за свої кошти зробив паспорт, зробив собі візу і за свої гроші приїхав до них. Це дурість, мабуть", – наголосив Радкевич.

Після цього, за словами українця, представники правоохоронних органів Литви до нього не зверталися. У 2019 році чоловік намагався з'ясувати, чи не засуджений він, але нібито не дістав відповіді, а про вирок та розшук дізнався вже у Греції.

Контекст:

У ніч на 13 січня 1991 року радянські військові та спецпідрозділи силових органів захопили Вільнюську телевежу і будівлю Литовського радіо. Це сталося за рік після того, як республіка оголосила відновлення своєї незалежності від СРСР. Під час подій у Вільнюсі загинуло 14 людей, понад 1000 беззбройних людей постраждали.

Вільнюський окружний суд у березні 2019 року оголосив вирок у цій справі. Суд заочно засудив колишнього міністра оборони СРСР Дмитра Язова до 10 років позбавлення волі, а колишнього офіцера КДБ Михайла Головатова – до 12 років в'язниці за воєнні злочини та злочини проти людяності.

Радкевич, який на початку 1991 року служив у 107-й мотострілецькій дивізії Збройних сил СРСР, опинився серед засуджених. Він розповів "Ґратам", що брав участь у подіях біля Будинку друку 11 січня, він був водієм танка. Двигун заклинив, танк відбуксирували в частину й українець кілька днів лагодив його. Радкевич каже, що у захопленні телевежі 13 січня участі не брав.

"Звісно, нам не подобалося те, що нам наказували робити – жодному з офіцерів. Але ви також зрозумійте, чому у танки посадили офіцерів? Якщо солдат не виконує бойовий наказ, то йому загрожувало лише два роки дисбату. Якщо не виконує наказ офіцер, то нас могли прирівняти до зрадника батьківщини й ми могли отримати 25 років в'язниці. Це ж був Радянський Союз! Ми всі говорили, що в людей стріляти не будемо – це всі офіцери нашого полку говорили. І давити людей танками ми теж не будемо. Але не виїхати з розташування частини ми не мали права", – пояснив він.