Троє суддів КСУ незаконно брали участь у засіданні про скасування частини антикорупційного законодавства – НАЗК

Троє суддів Конституційного Суду діяли незаконно, ухвалюючи рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Про це 28 жовтня заявив голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков під час брифінгу, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Процедурне порушення полягає в тому, що трьом суддям Конституційного Суду було відомо про те, що вони не можуть діяти об'єктивно. У чому полягає ця необ'єктивність? Подання надійшло в суд наступного дня, 5 серпня 2020 року, після того, як судді одержали виклики в НАЗК про вручення адміністративних протоколів за неподання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані. А саме суддя [Ігор] Сліденко і суддя [Володимир] Мойсик", – заявив Новіков.

За його словами, судді Сліденко та Мойсик узяли участь у розгляді справи, знаючи, що діють у конфлікті інтересів.

"Незалежно від того, яким є рішення, Конституція і закон про Конституційний Суд, ст. 60, забороняють їм брати участь у цій справі", – додав він.

Він також зазначив, що НАЗК ще до цього конституційного подання встановило ознаки злочину в діях судді Ірини Завгородньої. Агентство передало матеріали в НАБУ, яке зареєструвало кримінальне провадження.

"Незважаючи на це, суддя фактично брала участь у розгляді конституційного подання про скасування ст. 366-1 – недекларування достовірної інформації. Тому рішення Конституційного Суду, враховуючи участь у ньому трьох суддів, які не могли діяти об'єктивно, не може вважатися об'єктивним. Це принципи ще римського права – суддя не може бути суддею у власній справі", – додав Новіков.

У НАЗК повідомляли, що в суддів Завгородньої та Сергія Головатого виявили ознаки недостовірного декларування. У Головатого в декларації за 2019 рік виявлено 3,6 млн грн недостовірних відомостей. У декларації Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019-й – 754 тис. грн.

У серпні цього року у КСУ передали подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які становлять так звану антикорупційну платформу. 

27 жовтня українські ЗМІ, посилаючись на джерела, повідомили, що КСУ визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальне покарання за декларування недостовірної інформації.

Представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря заявила, що КСУ ухвалив рішення із "кричущими процесуальними порушеннями". Представник президента України у КСУ Федір Веніславський висловив думку, що таке рішення може призвести до негативних наслідків для європейської інтеграції України.

28 жовтня рішення КСУ офіційно опублікували. У ньому, зокрема, ішлося про те, що на думку суддів Конституційного Суду, встановлення кримінальної відповідальності за декларування заздалегідь недостовірних даних, а також умисне неподанння декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень. Низку положень антикорупційного законодавства, зокрема ст. 366-1 Кримінального кодексу, визнано неконституційними, вони втратили чинність із 27 жовтня.

НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". НАЗК заявило, що реєстр електронних декларацій не буде працювати доти, доки Верховна Рада не ухвалить нового закону, який надасть НАЗК можливість відкривати таку інформацію.