"Цій справі сім років". Голова КСУ сказав, що не піде на допит у ДБР

Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький 30 жовтня на брифінгу заявив, що не піде на допит у Державне бюро розслідувань. Про це повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".

Він зазначив, що на засіданні Ради національної безпеки і оборони правоохоронним органам доручили розпочати розслідування щодо Конституційного Суду України стосовно антикорупційних законів

"Що ви думаєте? Робота почалася зразу. Учора ввечері о 23.00 мене шукають двоє слідчих – для вручення повістки в якості свідка. Цікаво, коли сьогодні в суд надійшла офіційна повістка по електронній пошті, навіщо о 23.00 шукати голову суду, заходити в будинок, де є консьєрж, випитувати, як голова суду приїжджає – з охороною чи ні, якими під'їздами користується, в який час це відбувається. Це двоє слідчих ДБР", – розповів Тупицький.

На сайті ДБР у цей час з'явилося повідомлення, що голову КСУ викликали на допит у межах справи про вплив злочинної організації на діяльність господарських судів.

"Це [справа] про автоматичний розподіл та інше. Чому я це знаю? Тому що мене багато років тому вже допитували. Цій справі сім років. Це події 2013–2014 років, коли була Революція гідності і були певні зміни. Мене допитував відділ [спецрозслідувань Генпрокуратури Сергія] Горбатюка. Це був відділ, який не підкорявся навіть генпрокурору [Юрієві] Луценку. І якби там була підозра, то я там уже був би із підозрою. [Ексглава Офісу генпрокурора Руслан] Рябошапка перевіряв це питання, не була вручена підозра. Я попрошу вас не дивуватися, що я не з'явлюся на допит. Чому? Фактично оприлюднено мені підозру. Який же я свідок після цього?" – сказав Тупицький.

Він зазначив, що у свідка і підозрюваного різні права у процесі.

"Я вже допитаний. А це не тільки допит був. Слідчий відділу Горбатюка проводив допити там, де я працював, – у Львові [...], у Дніпропетровську. Я запитав у слідчого: "Ви впевнилися, що я непричетний до цього?" Відповідь слідчого: "Ніхто на вас нічого не сказав", – запевнив Тупицький.

Голову КСУ викликали у ДБР на 2 листопада. Засідання РНБО, про яке згадував Тупицький, відбулося 29 жовтня. Під час засідання президент України Володимир Зеленський анонсував внесення до Верховної Ради невідкладного законопроєкту про відновлення доброчесності судочинства у КСУ. До ночі він його подав до Верховної Ради як невідкладний. Тупицький вважає, що цей законопроєкт має ознаки конституційного перевороту.

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

У "Великій сімці" і Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.

28 жовтня Нацагентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новиков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.

Після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну 29 жовтня НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.