У Харкові депутат від "Європейської солідарності" відмовився виступати українською. Його виключили із фракції
Депутата Харківської облради від "Європейської солідарності" Олександра Дорошенка 4 березня виключили із фракції після того, як він відмовився виступати українською мовою. Про це йдеться на Facebook-сторінці харківського осередку "Європейської солідарності".
Інцидент, через який депутата вирішили виключити, стався 4 березня. Дорошенко виступав на сесії під час розгляду питання про виконання програми соціально-економічного розвитку. Колеги зробили йому зауваження і попросили говорити державною мовою.
Депутат у відповідь заявив, що розмовлятиме "тією мовою, якою почувається краще і впевненіше".
Згодом депутат попросив вибачення і у своєму Facebook повідомив, що вперше виступав із трибуни і розхвилювався, через що й розмовляв російською. Пост депутат написав українською.
"Розхвилювався, тому виступав російською мовою і не зміг донести свою думку українською, хоча до цього, виступаючи з місця, завжди доносив свою позицію українською... Буду відвертим: я, як і переважна більшість харків'ян, у побуті є російськомовним. Я розумію, що це жодним чином не виправдовує цей інцидент. Скоріше навпаки", – підкреслив він.
У "Європейській солідарності" все ж вирішили виключити депутата зі своєї фракції через "відсутність аргументованих пояснень і розбіжності ідеологічних основ між Дорошенком та партією".
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 закону "Про українську мову", депутати місцевих рад і чиновники органів місцевого самоврядування мають володіти державною мовою і використовувати її під час роботи. Кожен із депутатів складає присягу, у якій зобов'язується виконувати закони України.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови на всій території країни в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дію закону не поширено на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.