У Міжнародній раді букмекерів BGC розповіли, що залучить інвесторів на український ринок

BGC – галузеве об'єднання приблизно 100 компаній, яке представляє інтереси індустрії азартних ігор
Фото: depositphotos.com

Щоб український ринок став привабливим для іноземних інвесторів, необхідно ухвалити у другому читанні й у цілому законопроєкт №2713-д, заявили представники Ради букмекерства і азартних ігор (Betting and Gaming Council, BGC) – організації, у яку входять найбільші світові оператори азартних ігор в інтернеті, а також їхні постачальники. Про це 5 жовтня з посиланням на заяву BGC пише "Бізнес.Цензор".

Автори звернення наголошують, що в разі ухвалення такий закон вирішить три головні завдання: боротиметься з незаконними азартними іграми онлайн, удосконалить захист прав споживачів і дасть можливість отримати в бюджет додаткові податки.

"За нашими оцінками, закон України "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор" не дав можливості українському ринку азартних ігор у мережі інтернет повністю реалізувати свій потенціал – у частині пропозиції, конкуренції і податкових надходжень. Нещодавно комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) повідомила пресі, що надходження до державного бюджету за перше півріччя 2021 року від легалізації азартних ігор становили лише 976 млн грн (приблизно 30,5 млн) надходжень від ліцензійних платежів. Це набагато менше, ніж потенційно ринок азартних ігор міг би згенерувати за найбільш раціонального регулювання, яке б залучало міжнародних операторів. Водночас для забезпечення ефективності регулювання необхідно, щоб воно забезпечувало перехід більшості гравців до операторів, які мають локальну ліцензію, – тільки так їх буде захищено завдяки здійсненню державного моніторингу ліцензіатів", – цитує видання повідомлення BGC.

Ринок азартних ігор онлайн за сприятливого регулювання може щороку приносити в бюджет до €96 млн, зазначають у BGC із посиланням на оцінки H2 Gambling Capital.

"Експерти прогнозують стрімке зростання ринку азартних ігор онлайн (орієнтовно на 80%) протягом наступних п'яти років, і, відповідно, будуть зростати податкові надходження", – ідеться в заяві.

В організації позитивно оцінили ухвалений у першому читанні законопроєкт №2713-д і назвали його кроком до сприятливішого регулювання.

"Зокрема, ми підтримуємо введення єдиної ставки податку на дохід від організації і проведення азартних ігор для всіх видів діяльності – 10%, а також оподаткування таким податком із першого дня діяльності. Окрім того, члени ради підтримують виключення положення щодо сплати ліцензійного платежу в потрійному розмірі до введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу для деяких видів діяльності і закликають ухвалити зазначені зміни у другому читанні", – заявили в BGC.

Водночас вимога щодо локалізації технічних засобів онлайн-системи організатора азартних ігор в Україні залишається головною перешкодою для виходу міжнародних операторів на український ринок, додали в раді.

"Сьогодні ми не готові розмістити все своє обладнання у країні і подати заяву на одержання ліцензії. Тому ми закликаємо народних депутатів України проголосувати за альтернативні варіанти регулювання, які збалансують інтереси операторів (і дадуть їм стимул одержати ліцензію) і держави, надаючи КРАІЛ можливість доступу до необхідних даних щодо проведення азартних ігор, зокрема інформації про здійснені ставки і виплати", – ідеться в документі.

У BGC вважають, що оптимальне рішення – дозволити розміщувати обладнання у країнах Європейської економічної зони.

"Водночас оператори будуть надавати КРАІЛ доступ до даних за допомогою державної системи онлайн-моніторингу – відповідно до найкращих світових практик, поширених у юрисдикціях з усталеним регулюванням", – пояснили пропозицію в організації.

Автори звернення вважають, що оподаткування виграшів без урахування витрат на одержання права участі в азартній грі – несправедливе рішення щодо гравців, тому що в такому разі податки потрібно буде платити не тільки з виграшу, але й зі ставки.

"Оподаткування лише справжніх виграшів – позитивної різниці між отриманою виплатою і витраченими коштами – буде справедливішим і дасть змогу спрямувати попит до ліцензованих операторів", – підкреслили в BGC.

Інтерес членів організації до українського ринку азартних ігор онлайн не зменшився, і багато хто з них захоче отримати ліцензію у країні, якщо регулювання буде сприятливим, зазначив міжнародний директор BGC П'єр Турньє.

"Ми переконані, що запропоновані зміни забезпечили б їм необхідні комфортні умови для виходу на ринок, який має великий потенціал для розвитку", – зазначають у зверненні.

Контекст:

BGC – галузеве об'єднання приблизно 100 компаній, яке представляє інтереси індустрії азартних ігор, зокрема наземних казино, букмекерів, операторів азартних ігор онлайн і їхніх постачальників.

Закон №768-IX, який регулює сферу грального бізнесу, взяли за основу 16 січня 2020 року, а 14 липня після розгляду 3,5 тис. правок Рада підтримала документ у другому читанні. Того самого дня в парламенті зареєстрували постанову про скасування результатів голосування. 21 липня Рада розблокувала підписання закону. 11 серпня його підписав президент Володимир Зеленський.

У законі прописано вимоги до діяльності казино, букмекерських контор і гральних залів. Зокрема, гральні автомати можна буде встановити в готелях стандарту "три зірки" і вище, а казино – у чотири- та п'ятизіркових готелях та у спеціальній гральній зоні, яку може бути створено за рішенням Кабінету Міністрів.

3 лютого в Україні видали першу ліцензію на ведення грального бізнесу. У березні 2021 року Кабмін затвердив ліцензійні умови у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні.

15 липня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2713-д, який знижує податки для грального бізнесу. Ставку податку на прибуток для організаторів онлайн азартних ігор хочуть знизити із 30% до 10%. Ставку на дохід букмекерів – із 18% до 5%, для казино – із 18% до 10%, для випуску і проведення лотерей також до 10%. Також передбачено, що організатори грального бізнесу будуть платити податок на прибуток за загальною ставкою 18%.