У МЗС пояснили, чому Україні не дають ПДЧ у НАТО

"Головна перешкода до надання Україні ПДЧ саме зараз – це небажання надсилати такий сигнал Російській Федерації. Стратегія зараз – працювати із цими скептиками, з країнами, які все ще мають якісь штучні занепокоєння, але паралельно продовжувати шлях трансформації України в інтересах українського народу", – сказав Кулеба.

Водночас він зазначив, що не знає жодної країни Центральної Європи або Балкан, яка б рухалася до членства в НАТО і Росія б не говорила про "червоні лінії" через це.

"Менше з тим, балтійські країни вступили. Естонія – держава – член НАТО тепер має прямий кордон із РФ. Тому всі ці російські страшилки про "червоні лінії", що вони не допустять, не дозволять, – це все шлях, який треба спокійно і виважено пройти", – зазначив він.

Кулеба додав, що шлях до ПДЧ для України – це шлях реформ.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України,  ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО. Представників України цьогоріч на нього не запрошували. Генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що Росія не буде вирішувати, чи вступати Україні в НАТО.

У підсумковому комюніке саміту НАТО йдеться, що Україна стане членом НАТО і план дій щодо членства буде частиною цього процесу.