У Раді Європи закликали Верховну Раду відкласти голосування за законопроект про мови до закінчення виборів
Під час виборчої кампанії дискусії на тему мов часто стають поляризованими і не сприяють ухваленню збалансованих рішень, заявила комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович. Український парламент 12 березня обговорює поправки до проекту закону про забезпечення функціонування української мови як державної.
Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович закликала український парламент не проводити голосування щодо законопроекту про забезпечення функціонування української мови як державної, а розглянути його після виборів. Про це 12 березня повідомила "Європейська правда" з посиланням на прес-службу Ради Європи.
"Обговорюючи будь-який новий закон або реформування політики щодо використання мов, держави – члени Ради Європи повинні ретельно збалансувати легітимну мету підтримки державної мови та обов'язок захищати і підтримувати використання мов меншин і зберігати культурну різноманітність", – зазначила Міятович.
Комісар наголосила, що різні мовні групи має бути ефективно залучено до процесу розроблення таких законів і політики, а їхні думки мають як слід урахувати.
"У контексті виборчої кампанії такі дискусії часто стають поляризованими і не сприяють прийняттю збалансованих рішень. Я закликаю український парламент перенести прийняття цього важливого законодавства на післявиборчий період", – ідеться в заяві.
31 березня в Україні відбудуться вибори президента, 27 жовтня – парламентські вибори.
4 жовтня 2018 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної. У ньому зазначено, що єдиною державною офіційною мовою в Україні є українська, а "спроби запровадження в Україні офіційної двомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння і ворожнечу, і є такими, що спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу". У документі визначено коло осіб, зобов'язаних вільно володіти державною мовою.
До другого читання внесли понад 2,5 тис. поправок, їх обговорення триває з 28 лютого.