У Раді зареєстрували законопроєкт про люстрацію "засновників і членів антиукраїнських партій". Він може торкнутися Порошенка

Якщо законопроєкт ухвалять, Порошенку можуть заборонити балотуватися у президенти та Раду
Фото: eurosolidarity.org

26 квітня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №7318, яким планують внесення змін до Виборчого кодексу України.

Законопроєкт зареєстрували нардепи від партії "Слуга народу" і "Голос". У ньому йдеться про внесення змін до законодавчих актів про очищення влади "від засновників і членів антиукраїнських політичних партій".

Парламент може заборонити колишнім членам низки партій балотуватися у президенти, народні депутати, на посади мерів, сільських і селищних голів, а також обиратися до місцевих рад, прокоментувала "Українській правді" законодавчу ініціативу виконавча директорка центру "Інститут законодавчих ідей" Мартина Богуславець.

Ідеться про Комуністичну партію України, Партію регіонів, Соціал-демократичну партію України (об'єднану), "Опозиційну платформу – За життя", Партію Шарія, партії "Держава" і "Ліва опозиція", Прогресивну соціалістичну партію України, Союз лівих сил, Соціалістичну партію України, партію "Соціалісти", Опозиційний блок, "Наші", Блок Володимира Сальдо.

За словами Богуславець, зміни, які пропонує законопроєкт, можуть зачепити велику частину українського політикуму, вони дадуть змогу "з деякими конкурентами влади чи незручними чиновниками взагалі розпрощатися".

"Формально законопроєкт націлений на Януковичів-Бойко-Кив-Шаріїв і їхніх представників на всіх рівнях влади, але все ж може стати зброєю й проти опозиції. Серед тих, хто теж у полі впливу законодавчої ініціативи, – п'ятий президент України Петро Порошенко. У свій час він був членом правління СДПУ(о), а згодом – одним зі співзасновників партії "Трудова солідарність України", яка пізніше змінила назву на "Партія регіонів", – пояснила експертка.

Вона додала, що якщо законопроєкт ухвалять, Порошенку можуть заборонити балотуватися у президенти та у Раду. Його можуть позбавити державної охорони на період війни.

Експертка зазначила, що під хвилю люстрації, якщо за неї проголосує монобільшість, може потрапити голова міжфракційного об'єднання "Розумна політика", колишній спікер Ради Дмитро Разумков.

"Разумков впродовж чотирьох років був членом Партії регіонів. За день до війни прізвище ексголови Верховної Ради було у п'ятірці рейтингу довіри українців. Цікаво, що серед нинішніх топпосадовців і народних депутатів багато осіб, пов'язаних із колишньою Партією регіонів, ОПЗЖ чи комуністами. Хтось був членом партій, а хтось просто помічником нардепів. Зокрема, нинішній керівник Офісу президента Андрій Єрмак впродовж трьох скликань був помічником нардепа-регіонала, щоправда, сам до партії не входив. У помічниках нардепів із ПР відзначився і нинішній депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев", – наголосила Богуславець.

Контекст:

Стосунки між президентом Володимиром Зеленським і Порошенком були напруженими із часів президентських виборів 2019 року. Вони загострилися наприкінці 2021 року, коли Порошенка повідомили про підозру в держзраді та сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з ОРДЛО у 2014–2015 роках.

"Порошенко категорично відкидає звинувачення з боку влади і вважає їх класичним взірцем сфабрикованих, політично вмотивованих справ і чорного піару проти політичних опонентів", – заявили у партії "Європейська солідарність".

У січні 2022 року Порошенку як запобіжний захід у цій справі обрали особисте зобов'язання.

Порошенко 11 березня заявив, що зустрічався із Зеленським і вони вирішили об'єднатися, щоб протистояти російській агресії.