У відхиленому проєкті угоди про копалини США, імовірно, заявляли про контроль над ширшим переліком українських ресурсів – WP

У проєкті угоди про корисні копалини, який запропонували США й відхилив президент України Володимир Зеленський, Америка, імовірно, наполягала на контролі над видобуванням ширшого спектра ресурсів, включно з рідкісними металами й мінералами, такими як літій, графіт і уран. Про це 15 лютого написала The Washington Post із посиланням на поінформовані джерела.
Пропозицію потенційної угоди під час візиту до Києва передав главі Української держави міністр фінансів США Скотт Бессент, її планували підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки 14–16 лютого. Однак Зеленський не погодився на пропозицію адміністрації президента США Дональда Трампа, пояснивши це тим, що "вона ще не готова для того, щоб захистити інтереси України".
Один зі співрозмовників видання заявив, що "був уражений масштабами вимог адміністрації Трампа", а, за словами радника, "США фактично наполягали на контролі над ширшим спектром матеріалів, включно з рідкісними металами й важливими матеріалами, такими як літій, графіт і уран", котрі іноді можна сплутати з "рідкісноземельними елементами". Стосовно плутанини видання зазначає, що дійсно, така спочатку виникла, коли Трамп заявив, що США зацікавлені в отриманні доступу до "рідкісноземельних" мінералів України.
"Цей коментар викликав певну плутанину як у США, так і в Києві, оскільки, хоча така категорія елементів є в Україні, країна не містить їх у кількостях, що заслуговують на увагу. "Рідкісноземельні елементи" є офіційною категорією для групи із 17 елементів, які використовують для живлення електромобілів, мобільних телефонів і високотехнологічних систем захисту", – ідеться у статті.
За словами радника, хоча Україна не є домінантним світовим виробником цих матеріалів, їхня довгострокова вартість може різко зрости й сягнути $5 трлн, "хоча ця цифра є дуже невизначеною". WP зазначає, що точний перелік українських ресурсів, які Трамп хоче контролювати, невідомий.
Українські офіційні особи працюють над контрпропозицією, яка однаково забезпечить Вашингтону більший доступ до природних ресурсів країни, але посилить гарантії безпеки США для України, повідомило семеро людей, ознайомлених із перебігом обговорень.
Контекст:
Про можливість угоди з Україною на $500 млн президент США Дональд Трамп уперше заявив журналістам The New York Post 8 лютого. 3 лютого Трамп сказав, що хоче обміняти американську допомогу на рідкісноземельні метали з України.
Зеленський, коментуючи заяву американського президента, зазначив, що в Києві відкриті до того, що "все це може бути розроблено з партнерами", які допомагають захистити Україну, і "це абсолютно справедливо".
Politico писало, що Україна заманює Трампа своїми багатствами корисних копалин і той, найімовірніше, вважатиме, що країну варто рятувати через них.
10 лютого Трамп сказав, що Україна погодилася передати США доступ до запасів рідкісних корисних копалин на $500 млрд за військову допомогу.
ЗМІ писали 14 лютого, що Зеленський відмовився від пропозиції делегації Конгресу США підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки меморандум, згідно з яким Штати отримали б 50% усіх майбутніх запасів мінералів в Україні. Причиною цього стала відсутність у документі гарантій безпеки для України. Наступного дня Зеленський сказав, що "не дав підписувати угоду" зі США про копалини, оскільки "вона ще не готова для того, щоб захистити інтереси" України.
15 лютого Financial Times із посиланням на джерела написала: Зеленський наполягає, щоб будь-яка угода стосовно українських рідкісноземельних корисних копалин була безпосередньо пов'язана з американськими та європейськими гарантіями безпеки, і що глава Української держави хоче, щоб інші країни, включно з державами ЄС, брали участь у майбутньому розробленні природних ресурсів України. Ще одним спірним пунктом угоди було положення, що всі спори про права на українські ресурси мають вирішувати в судах Нью-Йорка, зазначила FT.