"Уникнення ескалації". Кандидат на посаду глави МЗС Чехії висловився про військову допомогу Україні

За його словами, "новий уряд дотримуватиметься зобов'язань перед НАТО і норм міжнародного права".

Однак новий чеський кабмін "віддаватиме пріоритет дипломатичним зусиллям, спрямованим на припинення війни в Україні та зниження ризику конфлікту в Європі, перемикнувшись із військової допомоги, яку фінансують із держбюджету, на гуманітарну, і зосередившись на потребах Чехії у сфері безпеки", зазначив Турек.

Водночас він зазначив, що позиція Чехії щодо країни-агресора Росії не зміниться.

Але у планах нового уряду – приділяти більше уваги "суверенітету і невтручанню", додав Турек.

У пріоритеті, як зазначив політик, буде "уникнення ескалації, яка може поставити під загрозу енергетичну безпеку або економічну стабільність" Чехії.

Контекст:

У Чехії 3–4 жовтня відбувалися парламентські вибори. Партія ANO здобула найбільшу підтримку серед чехів.

Її лідер Бабіш обіцяв у разі повернення на посаду глави уряду скасувати розпочату країною програму постачання Україні артбоєприпасів (торік Києву доправили 1,5 млн боєприпасів, а цьогоріч – уже понад 1,1 млн).

8 жовтня Бабіш заявив, що якщо його політсила буде в уряді, Чехія "не дасть Україні жодної крони [з бюджету] на зброю". Він додав, що Чехія вносить "60 млрд у бюджет Євросоюзу", який надає допомогу Україні.

9 жовтня президент Чехії Петр Павел повідомив в Х, що провів зустріч із Бабішем, який розповів йому про перебіг переговорів із політсилами про формування уряду Чехії.

13 жовтня продовження військової допомоги Україні після парламентських виборів у Чехії обговорив із Павелом глава Української держави Володимир Зеленський.