В'ятрович: Дивує, скільки уваги польські політики приділяють оцінкам української історії

Польські політики занадто багато уваги приділяють історії, заявив директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович в ефірі телеканала "112 Україна".

Так він прокоментував слова польського прем'єр-міністра Матеуша Моравецького, який поставив українського гетьмана Богдана Хмельницького в один ряд із лідерами нацистської Німеччини Адольфом Гітлером і Генріхом Гіммлером через убивства євреїв.

"Мене дивує, скільки уваги польські політики приділяють оцінкам історії, тим паче, оцінкам української історії. Я думаю, що політикам варто більше зайнятися сьогоденням, сьогоденням своєї країни Польщі і сьогоденням польсько-українських відносин. Переконаний, що такого роду радикальні оцінки щодо українських діячів історії навряд чи сприятимуть нормальним польсько-українським відносинам", – сказав В'ятрович.

Він назвав слова Моравецького радикальними, і висловив думку, що польський політик зробив свою заяву в контексті дискусій із Ізраїлем з приводу участі поляків у Голокості.

"Таким чином прем'єр-міністр хоче показати українців як більших антисемітів, винних у більшій кількості єврейських смертей, ніж поляки".

Така аргументація, на думку В'ятровича, "досить несерйозна".

"Такою є, на жаль, позиція очільника польського уряду. На жаль, він не один такий... На жаль, дедалі частіше головними речниками історії у Польщі є політики найвищого рівня", – зазначив директор Українського інституту національної пам'яті.

На його думку, реагувати на заяви Моравецького не варто.

Повстання під проводом гетьмана Запорізької Січі Богдана Хмельницького тривало із січня 1648-го до березня 1654 року. Відомі випадки жорстоких розправ повстанців над поляками та євреями. Водночас сучасні історики, зокрема Орест Субтельний, уважають відомості про 100 тис. загиблих євреїв дуже завищеними.

26 січня польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.

Поправки передбачають кримінальне покарання за публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту, у пособництві нацистській Німеччині, воєнних злочинах або злочинах проти людяності. Заборонено використовувати словосполучення "польський табір смерті" під час опису концтаборів, що існували на території окупованої Німеччиною Польщі.

Також закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

Будь-якого громадянина країни чи іноземця, який порушує ці норми, буде засуджено до виплати штрафу або тюремного ув'язнення строком до трьох років. Виняток зроблено для художніх творів і наукових дискусій.

Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція. В ОБСЄ вважають, що він обмежує свободу вираження поглядів.