Убивство Гандзюк: ДБР закрило справу про ймовірну недбалість поліцейських

Раніше стосовно працівників Нацполіції Херсонської області відкрили провадження за ст. 367 ККУ (службова недбалість).

"Після проведення необхідних та достатніх для ухвалення законного рішення слідчих (розшукових) дій це провадження було закрите", – ідеться у відповіді.

Контекст:

Гандзюк – українська політтехнологиня, громадська діячка, блогерка та журналістка. У вересні 2017 року вона повідомляла, що представник Національної поліції, начальник управління захисту економіки в Херсонській області Артем Антощук вимагав хабаря у неї та першого заступника мера Ігоря Козакова. За її словами, Антощук погрожував "затягати по допитах у лівих справах усіх, хто не платить дань. Благо, шісток у мусорів завжди в ізбиткє, є кому катать безсенсові заяви".

31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки понад 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку та в око. 4 листопада 2018 року активістка померла.

Спочатку правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею "хуліганство". Але пізніше поліція двічі змінювала кваліфікацію: спочатку – на "умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені з метою залякування потерпілого", потім – на "замах на вбивство з особливою жорстокістю". У Міністерстві внутрішніх справ України заявляли, що слідство розглядає кілька версій інциденту, серед яких службова діяльність потерпілої, активна громадянська позиція і побутові конфлікти.

У матеріалах справи Гандзюк ідеться, що на неї напали на замовлення правоохоронців і держорганів. У серпні 2018 року Миколу Новікова, затриманого та заарештованого за підозрою у нападі на Гандзюк, відпустили з-під варти. На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили до строку від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Слідство вважає Мангера замовником, а Левіна – організатором злочину. Їм висунуто підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (організація вчинення за попередньою змовою групою осіб умисного тяжкого тілесного ушкодження у спосіб, який має характер особливої муки, що спричинило смерть потерпілого).

У лютому 2019 року Мангеру обрали запобіжний захід у вигляді арешту з можливістю вийти на волю під заставу в розмірі 2,5 млн грн. Заставу за нього внесли, і аж до червня 2020 року політик перебував на свободі. У червні його заарештували.

Того самого місяця учасники групи"Хто вбив Катю Гандзюк?" припустили, що голова Нацполіції Херсонської області Артур Мєріков попередив підозрюваного в організації нападу на Гандзюк кримінального авторитета Олексія Левіна, що за ним ведуть спостереження і йому краще виїхати, а підлеглі голови Нацполіції області нібито вели слідство хибним слідом.

Наприкінці липня 2020 року Офіс генпрокурора передав до суду обвинувальний акт щодо Мангера і Левіна. 28 серпня в Дніпровському районному суді Києва почався розгляд справи. Прокурор попросив для обвинувачених по 12 років в'язниці. Під час досудового розслідування Левін відмовлявся співпрацювати зі слідством.

Мангер заявляв про свою невинуватість. За словами чиновника, він не був знайомим із Гандзюк. Інший фігурант справи – Ігор Павловський – 1 жовтня заявив на судовому засіданні, що Мангер є замовником убивства активістки.

Левін перед початком суду в Києві 5 серпня 2021 року сказав журналістам, що зазнає тиску і тортур і від нього намагаються домогтися обвинувальних свідчень проти Мангера.

У межах розслідування загибелі Гандзюк та пов'язаних із цим злочинів оголошено 18 підозр, повідомила 4 листопада генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова.