Венеціанська комісія розкритикувала ідею обмежень для ексчленів проросійських партій в Україні
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) розкритикувала український проєкт закону щодо обмеження участі в політичному житті осіб, які були членами заборонених в Україні політичних партій, як ОПЗЖ і Партії Шарія. Про це 9 жовтня повідомляє "Європейська правда".
Комісія готувала висновок спільно з Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ), оскільки питання стосується, зокрема, виборів. Законопроєкт №9081 передбачає обмеження в участі управлінням державою членів політичних партій, діяльність яких в Україні заборонили невдовзі після початку повномасштабної війни на 10 років після завершення дії воєнного стану.
Венеціанська комісія та БДІПЛ визнають, що одразу після завершення дії воєнного стану певні обмеження можуть бути виправданими, але вважають, що встановлені законопроєктом часові межі є занадто довгими.
Зазначають, що обмеження охоплюють велику групу осіб і покладають на них колективну відповідальність за протиправні дії партії, до якої вони належали, без розгляду кожного випадку окремо, що "суперечить принципу пропорційності й може призвести до свавільних рішень".
Автори висновку дали кілька рекомендацій Україні щодо законопроєкту. Зокрема, вони радять ввести "відповідні критерії та ефективну індивідуальну оцінку", на підставі яких обмеження права обиратися будуть застосовувати лише до тих представників партій, які своїми діями та висловлюваннями "створювали загрозу для нацбезпеки і демократії й активно сприяли протиправним цілям заборонених партій", через що становлять загрозу в разі переобрання.
Також після скасування воєнного стану Україні рекомендують скоротити до "якнайменшого терміну" час дії обмежень і забезпечити, що триваліший строк обмежень застосовуватимуть лише до осіб, які є серйозною загрозою для нацбезпеки, й на підставі рішень відповідних судів про їхню особисту відповідальність.
Україні рекомендують надати особам, які підпадають під обмеження, доступ до процедурних запобіжників у процесі оцінювання й можливість оскаржити обмеження їхніх прав.
Автори висновку підкреслюють, що виконання цих рекомендацій є важливим для уникнення негативного балансу між легітимною метою захисту демократичного ладу і нацбезпеки держави та потребою забезпечити рівні умови політичного змагання.
Законопроєкт №9081, який забороняє балотуватися до парламенту й рад усіх рівнів депутатам заборонених проросійських партій, зареєстрували 6 березня у Верховній Раді України. Його ініціювала група з 10 депутатів від партій "Слуга народу" й "Голос". Авторка документа нардепка Галина Янченко ("Слуга народу") у коментарі LB.ua назвала його "антикремлівською люстрацією". У проєкті закону прямо прописано заборону брати участь у виборах депутатам, які на момент повномасштабного вторгнення Росії в Україну були членами проросійських партій або фракцій.
Контекст:
19 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) про припинення діяльності низки політичних партій, пов'язаних із Росією. 14 квітня РНБО зупинила діяльність партії і фракції ОПЗЖ у Раді.
12 травня фракція ОПЗЖ офіційно припинила існування у Верховній Раді. Нардепи від ОПЗЖ створили свою депутатську групу "Платформа за життя та мир". Остаточно партію ОПЗЖ Верховний Суд заборонив 15 вересня.
За даними "Чесно", у 2022 році в Україні заборонили 16 політичних партій, серед яких, окрім ОПЗЖ, Опозиційний блок, Партія Шарія і "Наші". Ще одну політсилу – Партію регіонів – суд заборонив на початку 2023 року.