З моменту інавгурації Зеленського минає п'ять років. Центрвиборчком дав відповідь щодо "виборчої колізії"
20 травня минає п'ять років з моменту інавгурації Володимира Зеленського як президента України. Видання "Главком" 4 березня дістало відповідь Центральної виборчої комісії з її позицією щодо "виборчої колізії", коли строк перебування президента на посаді вичерпується, а нового президента досі не обрали.
У відповіді, яку опублікував "Главком", ЦВК наводить аргументи на користь безперервності здійснення влади, виконання президентом повноважень до вступу на посаду його наступника й відсутність зараз підстав говорити про імовірне передавання президентських функцій голові Верховної Ради.
"Відповідно до Конституції України президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України (ч. 1 ст. 108). Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам (ч. 2 ст. 106)", – ідеться в документі.
У ЦВК нагадують, що в Україні з 24 лютого 2022 року триває воєнний стан. Закон України "Про правовий режим воєнного стану" визначає, що в цей період повноваження президента не можуть бути припинені, а в разі закінчення строку – продовжуються до вступу на пост новообраного президента, якого оберуть після скасування воєнного стану (ч. 3 ст. 11).
А за Виборчим кодексом України рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких не розпочався через воєнний стан, ухвалюють не пізніше як за місяць із дня припинення або скасування воєнного стану, додають в комісії.
"Насамкінець зауважуємо, що на сьогодні в умовах відсічі та стримування Україною збройної агресії ворог застосовує всі можливі механізми і способи, зокрема й в інформаційному просторі, для погіршення ситуації й розпалювання ворожнечі всередині країни, підриву довіри до влади. Порушені у вашому зверненні питання (щодо легітимності президента після завершення строку конституційних повноважень. – "ГОРДОН") в разі їхнього некоректного висвітлення можуть бути використані державою-агресором для загострення суспільно-політичної ситуації в Україні", – зауважили у ЦВК у відповіді "Главкому".
Контекст:
Чергові президентські вибори в Україні мали відбутися навесні 2024 року. Однак у ст. 19 закону України про правовий режим воєнного стану зазначено, що в умовах воєнного стану (цей режим в Україні діє із 24 лютого 2022 року) заборонено проводити президентські й парламентські вибори.
Деякі політики на Заході, зокрема, сенатор США від Республіканської партії Ліндсі Грем, вважають, що 2024 року року в Україні, попри російське вторгнення, мають відбутися вибори.
Зеленський у відповідь сказав в інтерв'ю, опублікованому 27 серпня, що для проведення виборів у країні у 2024 році необхідно швидко внести зміни до законодавства (до Виборчого кодексу), також Україні потрібно 5 млрд грн на вибори. Окрім того, глава держави запропонував скерувати на передову спостерігачів, щоб військові змогли проголосувати, й організувати виборчий процес за кордоном, де перебувають мільйони українців, які покинули країну через війну. "Я не хочу, щоб до влади було ставлення, що "вони тримаються". Я ні за що не тримаюся. Я б хотів провести вибори, чесно. Мені подобається це зробити, коли там потрібно – упродовж року", – зазначив Зеленський.
6 листопада Зеленський у відеозверненні заявив, що проведення виборів зараз не на часі.
У грудні усі політсили, репрезентовані у Верховній Раді України, дійшли згоди, що вибори в Україні можна провести лише після завершення воєнного стану у країні.
У листопаді Зеленський заявив, що РФ готує в Україні ІПСО "Майдан-3", щоб "посіяти розкол в українському суспільстві, створюючи хаос усередині країни, і врешті-решт усунути президента". Росія витратила майже $1,5 млрд на спробу перевороту "Майдан-3" в Україні, ця операція стала найдорожчою інформаційною диверсією РФ з 2014 року, повідомили 28 листопада в ГУР. 25 лютого 2024 року глава ГУР Кирило Буданов сказав, що це "максимально дорога операція для росіян, і вона вже практично провалилася".