"Залишилася одна фігура, яка займає позицію над сутичкою. Це Тимошенко". Політтехнолог Гайдай вважає, що Зеленському потрібно шукати союзників у Раді
Після ухвалення вироку одеському активісту Сергієві Стерненку в Україні почалася політична криза, вважає політтехнолог Сергій Гайдай.
25 лютого він написав у Facebook, що останні рішення президента України Володимира Зеленського щодо санкцій, зокрема застосування обмежень до нардепа від "Опозиційної платформи – За життя", кума президента РФ Володимира Путіна Віктора Медведчука і до його оточення, призвели до того, що "деякі виборці Петра Олексійовича [Порошенка] вже почали всерйоз хвалити і поглядати в бік Володимира Олександровича".
"Але події, пов'язані зі справою Стерненка, різко змінили ситуацію. Тепер прибічники Петра Олексійовича і радикальні патріоти знову консолідовані та готові до протестів. Явно неправомірне і несправедливе рішення прогнилої судової системи, яку, до речі, "реформував" Порошенко, знову поставило Зеленського на розтяжку. Тепер йому доведеться воювати на два фронти, а в такій війні, як ми знаємо, рідко перемагають", – зазначив Гайдай.
В Україні кілька криз – соціальна, політична, економічна і воєнна, вважає Гайдай.
На його думку, у Зеленського "немає ні плану, ні стратегії, ні бачення", як виводити Україну із цієї ситуації. Також, як пише політтехнолог, у президента немає сильної команди, а парламентська монобільшість – фракція "Слуга народу" – виявилася ненадійною, "сповненою групами впливу і лобістами, зовсім не прихильними до президента".
"Зеленський залишається слабким президентом. [...] Що ж йому робити, щоб перемогти в цій війні? Передусім, безумовно, сконцентрувати бойові дії на одному фронті. Йому треба особисто втрутитися в ситуацію зі Стерненком, хоч би як його хто не звинувачував у ручному управлінні і діях поза законами. У цій країні немає законів, немає дієвої судової системи, і, по суті, зараз тільки й залишається надія на це саме ручне управління президента як на останню інстанцію справедливості, якою для більшості українців завжди і був президент", – пише Гайдай.
Він вважає, що главі держави потрібно "провести чистку у себе в лавах".
"Слабкий уряд на чолі з [Денисом] Шмигалем, податківці на чолі з [нардепом від "Слуги народу" Данилом] Гетманцевим, які звикли бачити в бізнесі дійну корову для бюджету, любителі мільйонних премій [голова "Нафтогазу" Андрій] Коболєв і [в.о. міністра енергетики Юрій] Вітренко, які підвищують ціни на газ і тепло, і подібні до них персонажі, які зовсім не бідують, але пропонують народу жити за межею бідності. Такі люди ведуть президента в прірву. Де ж шукати союзників? Скажу парадоксальну, але просту формулу: коли вибору немає, потрібно брати те, що є. Залишилася одна політична фігура, яка поки займає позицію над сутичкою. Це [Юлія] Тимошенко з її "Батьківщиною", – вважає політтехнолог.
Гайдай зазначив, що у 2019 році брав участь у передвиборчій кампанії Тимошенко.
"Мені подобався її "новий курс" і те, що вона намагалася змінитити свою цільову аудиторію – від людей патерналістськи залежних на людей інтелектуальних, які вміють думати стратегічно. Вона зібрала цілий пул експертів і говорила про "новий курс", у якому важливими були не тільки теми тарифів, але й тема зміни самої архітектури влади – з узурпаторсько-президентської схеми у бік більш притаманної і відповідної Україні схеми прем'єрської республіки. Зараз Тимошенко, як засадний полк, може стати необхідним резервом для президента", – пише експерт.
Він вважає, що результати місцевих виборів засвідчили: Тимошенко залишається сильним політичним авторитетом для значної частини населення України.
"Можливо, настав час Зеленському змінювати уряд і відкривати третій фронт – фронт економічних перетворень і зміни рівня життя. Хто, як не Тимошенко, знає, де зарито ресурси української енергетики? Можливо, саме вона зуміє розправитися з олігархатом і монопольними схемами в тарифній політиці. Цьому порядку денному вже багато років – один із її політичних програмних пунктів. Окрім того, для Тимошенко, можливо, це рідкісна нагода нарешті довести свою політичну спроможність, а не тихо животіти на політичних задвірках. Тому у Юлі є все мотиви досягти помітних результатів на посаді прем'єра.
Розпускати Раду Зеленському не вигідно. Краще приводити до тями свою фракцію. Позачергові вибори більше не дадуть йому парламентської більшості. А ось змінити уряд і знайти в Раді союзників, можливо, варто. І новий уряд має бути не просто призначено з прихильних до нього людей. Він має бути коаліційним. У Раді таку коаліцію "слуги народу" можуть створити тільки з "Батьківщиною" і, можливо, з "Голосом", якщо там вистачить мудрості та сил піти на такий крок. По інший бік барикад залишаться ті, хто там і так давно перебуває разом, сьогодні таємно, а завтра явно: ОПЗЖ та "Євросолідарність", – додав Гайдай.
Стерненка 23 лютого визнали винним у справі про викрадення ексдепутата Комінтернівської райради Одеської області Сергія Щербича. Його засудили до семи років і трьох місяців в'язниці з арештом половини всього майна. Такий самий строк дістав і інший фігурант справи – Руслан Демчук.
Справу, в якій фігурує Стерненко, розслідували із 2015 року. Його і Демчука заарештовували, але згодом випускали під заставу.
Стерненко заперечує причетність до інциденту. Активіст писав у Facebook 17 лютого 2021 року, що єдиний доказ у справі – свідчення Щербича. За даними прокуратури, у справі фігурують також протоколи огляду місця події та судові експертизи. Захист Стерненка наполягав, що вони їх провели із численними порушеннями. Зокрема, до ситуації та обставин події слідчі залучили свідка, імені якого не назвали і не викликали на слухання в суді, будинок Стерненка обшукували без присутності адвоката, а експертизу шумового пістолета, за словами адвокатів, провели некоректно, писав "Бабель".
Після арешту Стерненка 23 лютого в кількох містах України провели акції протесту, зокрема в Одесі, Житомирі та Києві під Офісом президента. На Банковій протести закінчилися сутичками з правоохоронцями. Поліція затримала 17 учасників протесту, щонайменше сімох людей було травмовано. Опіки очей дістали 27 поліцейських і нацгвардійців. 27 лютого в Києві знову відбувся мітинг на підтримку активіста. Його провели без порушень.
Партія "Батьківщина" – в опозиції до влади з листопада 2019 року. Тимошенко оголосила про перехід після ухвалення в першому читанні закону про ринок землі.
У "Слузі народу" не відкидали можливості коаліції з "Батьківщиною". "Що стосується потенційно коаліційної угоди з Тимошенко або з іншою фракцією чи групою, то це – відкритий діалог", – говорив глава парламентської монобільшості Давид Арахамія 1 лютого.
Сама Тимошенко тоді сказала, що її політсила готова до об'єднання, якщо президент ініціює його "заради того, щоб врятувати Україну й українську націю".