Запуск Бюро економічної безпеки може обернутися провалом – юрист Гмирін

Гмирін: Нескладно спрогнозувати, що за контроль над новим органом між урядовцями точитиметься боротьба, що може також затягнути процес його формування
Фото: Андрій Гмирін / Facebook
Запуск Бюро економічної безпеки може обернутися провалом, заявив у блозі для сайта "Економічна правда" 10 серпня доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін.

Юрист нагадав, що закон про БЕБ ухвалили ще в січні і старт роботи нового органу має відбутися не пізніше ніж 25 вересня.

"Уже наступного дня повинна припинити своє існування Державна фіскальна служба. Здавалося б, Кабміну слід поспішати, однак наразі відбувається лише процедура відбору кандидатів на посаду директора нового бюро. Не інакше, як літні канікули даються взнаки", – написав Гмирін.

Він зазначив, що "крісло керівника БЕБ надто привабливе" і є конкуренція на цю посаду. Остання обставина, на його думку, може затягнути процес проведення конкурсу.

"Обрання директора такого поважного органу передбачає пошук компромісів між усіма зацікавленими сторонами, особливо якщо ці сторони дуже авторитетні. А тому швидкого результату чекати не варто. До речі, у публічному полі є інформація про те, що діяльність БЕБ хоче взяти під опіку перший віцепрем'єр-міністр України – міністр економіки Олексій Любченко. Він є одним із трьох представників Кабміну в конкурсній комісії. Два інші – міністри фінансів та інфраструктури. Нескладно спрогнозувати, що за контроль над новим органом між урядовцями точитиметься боротьба, що може також затягнути процес його формування", – пояснив юрист.

Гмирін не відкинув, що найближчими днями можуть озвучити ім'я директора нового органу.

"Наступним кроком має стати набір персоналу. Нагадаю, що відповідно до закону, Бюро економічної безпеки має право розпочати свою діяльність, якщо його штат буде сформованим щонайменше на 30%. А це, зважте, понад тисяча працівників. Не сумніваюся, що всі призначення почнуть відбуватися по вертикалі, починаючи із заступників директора й голів територіальних підрозділів. На цих рівнях теж не уникнути жорсткої конкуренції, адже загальна чисельність БЕБ обмежена 4 тис. осіб. Водночас лише в податковій міліції їх сьогодні працює 4,5 тис. А ще є великий апарат СБУ, який, вочевидь, теж захоче "забронювати" собі місце в новому органі", – додав він.

На думку Гмиріна, проблеми можуть виникнути і під час передання матеріалів досудового розслідування, підслідних БЕБ. Строк передання матеріалів від правоохоронців, які зараз займаються цими справами, обмежено двома місяцями, зазначив він.

Юрист вважає, що в разі, якщо необхідний мінімум буде набрано, цих кадрів буде недостатньо для запуску роботи бюро.

Сукупність цих та низки інших факторів унеможливлює старт роботи БЕБ 25 вересня, підкреслив він.

Гмирін рекомендує запускати БЕБ, коли воно буде забезпечене кадрами щонайменше на 80% від штатної чисельності.

"По-друге, мають уже бути готові та передані на погодження до Кабміну проєкти спільних розпоряджень щодо доступу БЕБ до баз даних контролюючих органів. По-третє, до моменту повної передачі до БЕБ справ від ДФС та підрозділів СБУ не варто ліквідовувати ці структури й звільняти їхніх працівників. Інакше ми матимемо не просто ще один бездіяльний орган (за прикладом ДБР), а спостерігатимемо провал і саботаж у роботі детективів БЕБ через високий рівень їхньої завантаженості. Поспішати треба не кваплячись", – резюмував він.

Юрист назвав прогресивним створення і запуск Бюро економічної безпеки, але зазначив, що українські "урядовці й окремі парламентарі вміють зводити нанівець будь-яку хорошу ідею".

"Свого часу ми з колегами неодноразово пропонували створити єдиний орган, який би опікувався не лише боротьбою з тіньовими схемами, ухиленням від сплати податків, а і втілював податкову й митну політику, аналізував ситуацію в цих сферах і пропонував оптимальні рішення. Цей орган міг би об’єднати податкову і митну служби, Службу фінансового моніторингу, Службу фінансового аудиту та Службу фінансових розслідувань й мати єдину інформаційно-аналітичну систему. Натомість маємо те, що я називаю "напівзаходами", – закон про БЕБ. Свої поради Кабміну я висловив. Залишається сподіватися, що чиновники до них прислухаються. Ми ж чекатимемо осені, коли новий орган має запрацювати", – додав він.

Контекст:

Закон про створення Бюро економічної безпеки Верховна Рада ухвалила у другому читанні 28 січня 2021 року. Президент України Володимир Зеленський підписав його 22 березня.

У законі йдеться, що Бюро економічної безпеки України – це центральний орган державної влади, правоохоронний орган, який має виявляти, зупиняти, розслідувати і розкривати кримінальні злочини у сфері економіки, що створюють загрозу життєво важливим інтересам України, а також запобігати їх вчиненню. Бюро здобуде відповідні повноваження Служби безпеки України та податкової міліції. Роботу БЕБ буде безпосередньо координувати Кабмін.

У новому відомстві працюватиме 4 тис. осіб, його директора мають обрати на відкритому конкурсі. Главу бюро призначатиме Кабмін за поданням прем'єр-міністра.

Кабмін на засіданні 12 травня ухвалив постанову про створення Бюро економічної безпеки.

Про подання заявок на участь у конкурсі на посаду глави БЕБ повідомляли екссекретар РНБО Олександр Данилюк, колишній в.о. голови Державної фіскальної служби Сергій Солодченко та нинішній голова ДФС Вадим Мельник. Усього на конкурс заявки подало 59 учасників, допустили до участі 48 кандидатів.

5 серпня стало відомо, що адвокати Данилюка, який вибув із боротьби за посаду, подали в суд заяву з вимогою зупинити проведення конкурсу на посаду глави БЕБ.