"Зелені" інвестори готові до радикальних дій у разі ігнорування Кабміном їхніх проблем – юрист
Відповідно до меморандуму про взаєморозуміння між урядом та інвесторами в "зелену" енергетику й ухваленим для його виконання законом, держава зобов'язалася погасити до кінця цього року 40% заборгованості перед ними за поставлену електроенергію, нагадав партнер юридичної компанії Everlegal Андрій Оленюк.
Інвестори в "зелену" енергетику готові захищати свої права в судах і вдаватися до радикальних дій, якщо уряд не виконає зобов'язань щодо погашення боргів. Про це заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" партнер юридичної компанії Everlegal Андрій Оленюк.
Він нагадав, що відповідно до меморандуму про взаєморозуміння між урядом та інвесторами в "зелену" енергетику та ухваленим для його виконання законом, держава зобов'язалася погасити до кінця цього року 40% заборгованості перед ними за поставлену електроенергію.
"Інвестори розраховують на те, що уряд виконає свої зобов'язання, погасить 40% історичних боргів до кінця 2020 року і 60% – до кінця наступного року", – сказав Оленюк.
Якщо уряд цього не зробить, за його словами, інвестори готові подавати судові позови проти "Гарантованого покупця" і держави Україна за порушення ним законодавчо визначених зобов'язань.
"Якщо уряд не виконує свого зобов'язання гасити борги, є два варіанти. Перший варіант – позов в Україні проти "ГарПока" з усіма можливими негативними наслідками для системи платежів загалом на цьому секторі поновної енергетики. І другий – проти України, проти уряду України. Тому що порушено законодавче зобов'язання уряду, яке саме він і дав", – розповів Оленюк.
Він не відкидає, що деякі інвестори можуть вдатися до радикальніших дій.
"Найрадикальніші – це продати існуючі проєкти в Україні агресивним хедж-фондам за кордоном, які дуже вміло судяться з будь-якими урядами по всій планеті та заробляють на цьому гроші", – пояснив юрист.
1 серпня набув чинності закон №810-IX, він передбачає, зокрема, зниження "зелених" тарифів, обмеження обсягів уведення в експлуатацію нових потужностей ПДЕ, введення повної відповідальності за "небаланси" для виробників "чистої" електроенергії з 2022 року (50% у 2021 році) та інші норми. Зазначені заходи дадуть змогу економити державі 7 млрд грн щорічно, вважають автори документа. Закон визначає терміни й обсяги погашення накопиченої заборгованості перед виробниками ПДЕ – у четвертому кварталі цього року держава має погасити 40% заборгованості (9 млрд грн), а решту 60% – 2021 року.
Меморандум між урядом та інвесторами у ПДЕ передбачає забезпечення 100% виплат за вироблену "зелену" електроенергію починаючи із серпня цього року.
У документі зазначено зниження "зеленого" тарифу для сонячних електростанцій на 15% і для вітрових – на 7,5% уже із серпня 2020 року. За це уряд обіцяв 100% виплату тарифу і погашення до кінця 2021 року всього комплексу боргу – 22,4 млрд грн. 40% від цієї суми "Гарантований покупець" мав погасити вже в четвертому кварталі 2020-го. Закон передбачає, що 20% виробленої "зеленої" електроенергії в Україні мають оплачувати з бюджету.
Станом на початок листопада, за даними "Гарантованого покупця", протягом вересня виплачено приблизно 80% боргу із "зеленої" електроенергії, протягом 20 днів жовтня – усього 7%. Водночас зрушень щодо виплати накопиченого до 1 серпня боргу немає.
6 жовтня провідні асоціації ПДЕ написали листа прем'єр-міністру Денису Шмигалю і повідомили, що уряд порушує меморандум про взаєморозуміння з виробниками "зеленої" електроенергії й не виконує зобов'язань щодо погашення боргів перед ними, писав "Укррудпром".
29 жовтня інвестори знову написали прем'єру. Вони нагадали, що поновна енергетика 2019 року заплатила до державного та місцевих бюджетів 19,77 млрд податків, із яких 6,17 млрд грн податку на прибуток і 11,68 млрд грн ПДВ. Вони зазначили, що це значно більше, ніж податки, сплачені разом ДП "НАЕК "Енергоатом" і ЗАТ "Укргідроенерго", і втричі більше, ніж сплатили теплові електростанції.
"Укррудпром" проаналізував судовий реєстр і з'ясував, що станом на 7 жовтня компаній, які подали позови до ДП "Гарантований покупець", було вже понад 50, загальна сума збитків за позовними заявами вже перевищила 630 млн грн.