Зеленський: Ми вдячні членам НАТО, але в рішенні саміту відсутні конкретні часові межі, на які ми сподівалися

"Ми вдячні членам НАТО за таке цілком логічне рішення... Водночас у рішенні саміту відсутні конкретні часові межі наступних кроків у нашому зближенні з НАТО, на які ми сподівалися", – заявив Зеленський.

Глава держави підтвердив, що Україна "продовжить курс на реформу у сфері безпеки й оборони, з тим щоб ще більше відповідати стандартам взаємосумісності з державами – членами НАТО".

"Україна, не будучи членом НАТО, уже сьогодні вносить свою вагому частку в забезпечення євроатлантичної безпеки. Протистояння російській агресії на сході, під час якого, на жаль, продовжують гинути українські воїни, є нашим неоціненним внеском у безпеку всього євроатлантичного простору", – сказав Зеленський.

За його словами, "роль України в забезпеченні глобальної безпеки має бути належним чином оцінена".

У повідомленні Офісу президента наголошено, що в підсумковому комюніке саміту країни – члени НАТО вітали "значні євроатлантичні реформи, які вже здійснила Україна", і високо оцінили вагомий внесок України в операції Альянсу, участь у Силах реагування та навчаннях НАТО.

Водночас Офіс президента не згадує, що значну частину комюніке зайняли заклики до України продовжувати реформи, "зокрема боротьбу з корупцією, сприяння інклюзивному політичному процесу і реформі децентралізації, заснованій на демократичних цінностях, повазі до прав людини, меншин і верховенство права".

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України у Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році в НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня у Брюсселі відбувся саміт НАТО. Представників України цьогоріч на нього не запрошували.

У підсумковому комюніке саміту країни – члени НАТО прописали підтвердження рішення, ухваленого 2008 року з формулюванням: "Україна стане членом Альянсу з планом дій щодо членства як невід'ємною частиною цього процесу".

У комюніке члени НАТО також підтримали територіальну цілісність і суверенітет України, Грузії та Молдови, не визнали незаконної анексії Росією українського Криму. Альянс закликав Росію скасувати включення США і Чеської Республіки у список недружніх країн, відмовитися від нарощування військ біля кордону України та припинити обмежувати судноплавство в частинах Чорного моря.

"Поки Росія не продемонструє дотримання міжнародного права, своїх міжнародних зобов'язань і відповідальності, повернення до "звичайного ведення справ" не може бути", – заявили в НАТО.

Окремо генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг підкреслив, що Росія не зможе накласти вето на рішення про вступ України в НАТО.

Президент США Джо Байден також заявив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи отримає Україна ПДЧ, він сказав, що "це ще треба побачити", і спочатку Україні потрібно викорінити корупцію.