Зеленський надав звання Героя України 99-річному сотенному УПА Симчичу, який 32 роки провів у радянських таборах

Симчича вшанували найвищим ступенем відзнаки України з врученням ордена "Золота зірка" "за героїзм, виявлений у боротьбі за незалежність України, визначні особисті заслуги у становленні української державності, багаторічну плідну громадську діяльність".

Симчич (позивний Кривоніс) народився 1923 року у селі Вижний Березів (зараз – Косівського району Івано-Франківської області). В УПА служив у 1943–1948 роках.

У січні 1945 року Симчич брав участь у боях за Космач Івано-Франківської області, в яких, за словами самого сотенного УПА, загинуло 450 НКВСників, зокрема командир дивізії генерал-майор Сергій Дергачов. Спогади Симчича опублікували на сайті віртуального музею "Дисидентський рух в Україні".

"Космач на той час був випадовою базою нашого загону Коломийської округи. Більшовики називали це село "бандерівською столицею". Ми туди приходили на відпочинок, на доукомплектування людьми, зброєю, харчами... [Більшовики] ще восени [1944], коли була пограбована Коломия, погрожували нам, що прийдуть на різдвяні свята разом із нами "святкувати". Тобто прийдуть нас там ліквідувати. До цього ми підготувалися", – розповів Симчич.

Більшовики прийшли в цей район трохи згодом – у середині січня 1945-го. За словами Симчича, щоб не наражати село на небезпеку, УПА відступила.

"Там було повно наших військ, але ми не захотіли приймати бій у селі, щоб село не горіло. Відступили із села. На околиці Космача, в заліснені місцевості, більшовики зайшли тріумфально: вони сподівалися, що їм буде спротив, а тут ніякого спротиву нема... Трошки розслабилися – і почав Ванька гуляти: грабувати людей, ґвалтувати жінок і таке інше. Що вони вміли робити – це не треба розказувати, це всі знають. Коли більшовики розслабилися, наші частини оточили Космач і почали їх бити", – згадав Симчич.

У боях за Космач він дістав тяжке кульове поранення руки.

1948 року під час облави Симчича затримали. Командира УПА засудили до 25 років позбавлення волі за участь у діяльності УПА, а потім до такого самого строку за "участь у націоналістичному угрупованні". Симчич відсидів у радянських таборах 32 роки і шість місяців, його звільнили у 1985 році. Лише у 2017 році суд його реабілітував, нагадало видання "АрміяInform".

Симчич живе у Коломиї. Проєкт "Локальна історія" нагадав у Facebook, що він – єдиний повстанець, якому встановили прижиттєвий пам'ятник – у Коломиї у 2008 році.

Контекст:

2021 року Верховна Рада проголосувала за надання Симчичу звання Героя України. Відповідне звернення до президента підтримало 238 депутатів.

На сайті президента зареєстрували п'ять петицій із пропозицією надати командиру УПА звання Героя, а у Facebook запустили флешмоб #симчич_герой, під час якого з таким самим проханням до Зеленського звернулися військовослужбовці, які наразі захищають Україну від російських окупантів.