Журналісти з'ясували, що у ГПУ продовжує працювати четверо прокурорів, які брали участь у суді щодо Луценка

Прокурори, які представляли сторону обвинувачення під час судового процесу над нинішнім генпрокурором Юрієм Луценком у 2010–2013 роках, не втратили посад, хоча через них Україна за рішенням Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виплатила Луценку у 2012 році €15 тис. компенсації. Про це йдеться в розслідуванні програми "Наші гроші з Денисом Бігусом".

У розслідуванні зазначають, що під час судового процесу Луценко називав прокурорів "дебілами", плював у них і заявляв про фальсифікацію кримінальних справ. Однак після Революції гідності їхня кар'єра в прокуратурі не завершилася, а деякі з них пішли на підвищення.

Іван Бабенко, який представляв справу Луценка у першій інстанції, зараз працює заступником начальника управління департаменту спеціальних розслідувань ГПУ.

Бабенко заявив журналістам, що не вважає Луценка злочинцем, бо винним може "визнати тільки суд". Він також зазначив, що брав участь у двох підготовчих засіданнях у справі Луценка.

Євген Зінченко, який був представником обвинувачення в судах першої і другої інстанцій, працює прокурором Головного слідчого управління ГПУ.

Він заявив журналістам, що не бачився з Луценком після його призначення генпрокурором і не обговорював із ним старих кримінальних справ.

Віктор Клименко, який був представником обвинувачення в судах першої і другої інстанцій, у 2017 році став одним із 19 фіналістів конкурсу на посаду глави Державного бюро розслідувань. Він відмовився відповідати на запитання щодо справи Луценка і порадив журналістам звернутися у прес-службу прокуратури Києва, у якій він працює начальником відділу.

Прокурори Валерій Казнадзей і Микола Курапов, які були представниками обвинувачення проти Луценка у Вищому спеціалізованому суді, також відмовилися обговорювати з журналістами справу проти Луценка. Курапов після Революції гідності пішов на підвищення і тепер працює заступником начальника департаменту ГПУ.

Сам Луценко на запитання про те, чому у ГПУ працюють прокурори, яких він звинувачував у фальсифікації його справи, заявив, що звинуватити прокурорів може тільки суд, і факту злочину з їхнього боку не встановлено.

У 2010 році ГПУ порушила стосовно екс-міністра внутрішніх справ Луценка кримінальну справу за статтями "заволодіння державним майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем" та "перевищення службових повноважень"

27 лютого 2012 року Луценка засудили до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. 7 квітня 2013 року президент України Віктор Янукович його помилував.

Після перемоги Євромайдану Печерський районний суд Києва скасував усі судові вироки проти Луценка, реабілітувавши його як політичного в'язня. Проти слідчого Сергія Войченка, який вів справу Луценка, у серпні 2014 року було порушено кримінальну справу за підбурювання суддів до ухвалення завідомо неправосудного рішення, але за рік її було закрито через відсутність доказів.

Луценка було призначено генеральним прокурором 12 травня 2016 року. Щоб це стало можливим, Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, що дозволяють обійняти цю посаду кандидату без юридичної освіти.

24 травня Луценко заявив, що у нього немає можливості замінити 1200 співробітників центрального офісу ГПУ і що він не витрачатиме часу на задоволення вимог громадського сектору, але кадрові зміни в керівництві Генпрокуратури провести все таки має намір.

30 травня 2016 року на першій прес-конференції на новій посаді Луценко заявив, що основне його завдання на рік – "очищення системи прокуратури".