Утікаючи з місця обсервації, люди ставлять під загрозу життя інших. За зараження оточення їх можуть засудити – адвокатт Рябченко G

В Україні треба негайно посилити відповідальність за порушення режиму обсервації, щоб поліція могла обмежувати право людини на свободу пересування. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив адвокат Василь Рябченко.

"Зараз настав час подумати не тільки про свої права, але й про права інших громадян. Уряд України зобов'язаний забезпечити дотримання прав як людей, які прилетіли останніми рейсами, так і всіх громадян, що перебувають у режимі карантину та самоізоляції. А це більш ніж 40 млн осіб. Ті, хто повернувся останніми днями в Україну, мають розуміти, що вони можуть заразити інших", – зазначив юрист.

За його словами, на порушників режиму обсервації, які втекли з готелю, може чекати як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

"Відмовляючись від обсервації, втікаючи з місця обсервації, люди не тільки явно порушують закон, але й ставлять під загрозу життя інших людей. Оскільки цей вірус може спровокувати хворобу, призвести до інвалідності й навіть смерті людини. У світі пандемія. Якщо громадяни явно й навмисно ігнорують приписи державних органів і плюс до цього псують майно аеропорту, їх може бути покарано. Наприклад, у межах ст. 194 КК (умисне знищення або пошкодження майна). Дії людей в аеропорту є підставою для відкриття кримінального провадження. На громадян, які відмовляються від обсервації, може чекати як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Усе залежить від тяжкості наслідків. За порушення правил карантину можуть застосувати штраф від 17 до 170 тис. грн. Водночас, якщо внаслідок порушення режиму обсервації заразилися інші люди або навіть померли, може йтися про кримінальне покарання. У такому разі втікачів можна засудити на строк від п'яти до восьми років ув'язнення", – повідомив співрозмовник.

Він підкреслив, що поліція має право застосовувати силу до порушників закону.

"З огляду на ст. 2 закону про поліцію її завдання – гарантування публічної безпеки та порядку, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства й держави. Отже, поліція мала припиняти дії людей, які прагнули порушити норми епідемічної безпеки. Поліція мала право фізично протидіяти тим, хто проривався з аеропорту й ламав двері, ігноруючи законну вимогу правоохоронців щодо дотримання порядку. Як бачимо, цього не сталося. Можливо, спрацював людський фактор і популярне гасло "Поліція з народом". На сьогодні в законодавстві України немає прямої норми, яка дозволяла б під час карантину обмежувати права людини. На мою думку, уряду треба негайно доповнити Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси, посилити відповідальність за порушення санітарних норм, невиконання вимог режиму карантину, обсервації тощо, щоб поліція мала законні підстави обмежувати право людини на свободу пересування в умовах епідемії", – резюмував Рябченко.

Удень 29 березня українці, які прилетіли з В'єтнаму в "Бориспіль", відмовилися їхати в обсервацію, вирвавшись із будівлі аеропорту. Увечері президент України Володимир Зеленський заявив, що громадян, які й далі повертаються в Україну на тлі поширення коронавірусної інфекції, будуть обов'язково відправляти на обсервацію.

31 березня стало відомо, що з київського готелю "Козацький", куди помістили на обсервацію українців, які 30 березня прибули з-за кордону, втекло кілька людей. Місце обсервації в готелі "Пуща Конгрес Готель" також покинули українці, евакуйовані з Катару. Поліція має намір притягнути втікачів до адміністративної відповідальності, пише агентство.

В Україні станом на 10.00 31 березня підтвердили 549 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, 13 людей померли, вісім одужали. В Україні найчастіше хворіють на COVID-19 люди віком від 31 до 40 років.

Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією. За даними американського Університету Джонса Гопкінса станом на 31 березня, загальна кількість інфікованих у світі перевищила 786 тис., із них понад 166 тис. одужало, а 37 829 осіб померли.