"АнтиПушкін". Рада ухвалила закон, який допоможе Україні позбутися радянської та російської імперської спадщини
Про це 3 травня повідомляє пресслужба ВРУ. У парламенті зазначили, що закон закладає передумови для очищення суспільного простору України від російської імперської і комуністичної тоталітарної спадщини.
"А саме від пам'яток, які звеличують події та осіб, що пов'язані з реалізацією російської імперської політики, спрямованої на підкорення України, переслідування учасників боротьби за незалежність", – ідеться в повідомленні.
Відтепер такі об'єкти культурної спадщини не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток, їх мають вилучити з нього у разі, якщо їх раніше було занесено до цього реєстру.
У Міністерстві культури та інформаційної політики України, яке розробляло законопроєкт, зазначили, що закон створює правові підстави для вилучення з Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'яток, які є символікою комуністичного тоталітарного режиму або російської імперської політики.
"Це дозволить усім залученим до процесу органам влади набагато швидше й у законний спосіб звільняти публічний простір від пам'яток, які глорифікують російську імперію. До прикладу, у Полтаві міська влада не хотіла переміщувати пам'ятки, присвячені Петру I, аргументуючи це відсутністю законних підстав. Сподіваюся, що після ухвалення даного закону таких аргументів у місцевої влади більше не буде", – прокоментував ухвалення закону міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
У Telegram Ткаченко додав, що закон розробляли з метою спрощення процесу боротьби з російськими культурними маркерами.
"Завжди питаюся: навіщо нам 400 вулиць [на честь російського літератора Олександра] Пушкіна, на частині з яких ще і стоять пам'ятники російському поету? Якщо з перейменуванням вулиць процес є легшим, то зі знесенням або перенесенням пам'ятників – законодавчо зарегульований. Нам треба спростити процедури очищення українського публічного простору від російських маркерів. Тому ми в МКІП розробили законопроєкт, який став відомий як "АнтиПушкін", – написав він.
Депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко у Telegram уточнив, що не вважатимуть культурною спадщиною пам'ятки:
- які присвячені особам, котрі обіймали керівні посади в комуністичній партії (посада секретаря районного комітету й вище);
- особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади й управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади й управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів;
- присвячені подіям, пов'язаним із діяльністю комуністичної партії, зі встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (окрім пам'ятників і пам'ятних знаків, пов'язаних зі спротивом і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури);
- які підлягають демонтажу відповідно до вимог закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";
- які є символами російської імперської або радянської тоталітарної політики (відповідно до критеріїв, визначених ст. 151 цього закону).
Контекст:
Декомунізація в Україні розпочалася у 2015 році, коли Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію, які забороняють радянську символіку й засуджують комуністичний режим. У межах декомунізації влада має перейменувати всі вулиці та населені пункти, назви яких пов'язані з комуністичним режимом, і демонтувати радянські пам'ятники.
Після відкритого вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні почали масово відмовлятися від назв, пов'язаних із країною-агресором, зокрема перейменовувати вулиці, а також демонтувати пам'ятники, зокрема Пушкіну.
У червні 2022 року при Міністерстві культури та Українському інституті національної пам'яті створили новий орган – Раду з дерусифікації, декомунізації та деколонізації. Серед її завдань – координація перейменування топонімів і демонтажу радянських пам'яток.
За минулий рік пам'ятники Пушкіну прибрали в Харкові, Миколаєві, Дніпрі, Житомирі, Ужгороді, Тернополі, Краматорську й інших містах.