Горєвой: Процес переходу релігійних громад іде швидко. А новий закон, який регулює цю процедуру, ще більше його прискорить
Реєстрація нової Православної церкви України як юридичної особи стане головним чинником, що впливає на перехід релігійних громад. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив релігієзнавець Дмитро Горєвой.
В Україні досить швидко йде процес переходу релігійних громад у Православну церкву України, а закон, який набув чинності й регулює цю процедуру, ще більше його прискорить. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказав релігієзнавець Дмитро Горєвой.
"Дуже важливо, що в новому законі прописано право релігійної громади самій вирішувати – якому релігійному центру їй підкорятися і до якої юрисдикції належати. Тому що раніше часто виникали ситуації, коли громада хоче перейти, а в її статутному документі прописано, що дозвіл на це має давати керівний архієрей, якому вона підпорядковується. Зрозуміло, що жоден архієрей не захоче відпускати свою громаду, яка приносить певний фінансовий дохід. Тому виникали конфліктні ситуації й були судові розгляди. А ось тепер громада сама зможе вибирати, із ким їй бути. Дозвіл єпископа для цього не потрібен", – підкреслив Горєвой.
За його словами, новий закон захищає права меншості, яка не захоче переходити в помісну церкву.
"Спочатку в законопроекті була норма, що для переходу потрібне схвалення 50% членів громади плюс один голос. Однак багато церков виступило проти цього: мовляв, простої більшості недостатньо. Тому депутати пішли їм назустріч і прописали норму, що перехід повинні схвалити дві третини громади. До того ж держава не нав'язує церкві свої критерії й позицію про те, кого їй треба приймати. Ще одна гарна норма у цьому законі – якщо є меншість, не згодна на перехід, вона має право створити свою громаду. Для цього можна укласти договір про почергове використання храму. Це важливо, оскільки захищено права не тільки більшості, але й меншості", – сказав співрозмовник.
Він зазначив, що юридична реєстрація автокефальної церкви також позитивно позначиться на процесі переходу релігійних громад.
"Насправді зараз досить високий темп переходу релігійних громад. Таких уже більше ніж 150. Наприклад, із 2014-го до 2017 року перейшло десь 70 громад. Тобто за три роки було удвічі менше переходів, ніж за півтора місяця, що минуло після об'єднавчого собору. Для експертної спільноти це показник того, що процес іде швидко. А новий закон, що регулює цю процедуру, ще більше його прискорить. Головним же чинником, який вплине на процес переходу, стане реєстрація нової автокефальної церкви як юридичної особи. Тепер громади зможуть чітко прописувати, куди вони переходять", – резюмував Горєвой.
15 грудня 2018 року в Софійському соборі в Києві відбувся об'єднавчий собор, завданням якого було створення помісної української православної церкви. На собор запросили всіх архієреїв Української православної церкви Київського патріархату, Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) та Української автокефальної православної церкви. УПЦ МП не підтримала собору, у ньому взяло участь лише двоє митрополитів УПЦ МП: митрополит Вінницький і Барський Симеон і митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр.
Під час собору предстоятелем єдиної Православної церкви України обрали митрополита Епіфанія.
5 січня 2019 року вселенський патріарх Варфоломій підписав томос про автокефалію, а 6 січня вручив його у Стамбулі Епіфанію.
30 січня в Україні було зареєстровано Київську митрополію Православної церкви України.
У Єдиному реєстрі Міністерства юстиції зазначено, що релігійну організацію "Київська митрополія Української православної церкви (Православної церкви України)" заснував помісний об'єднавчий собор ПЦУ, керівник – Сергій Думенко (митрополит Епіфаній).
Православна церква України опублікувала інтерактивну карту переходу церковних парафій в об'єднану автокефальну церкву. Станом на 31 січня до ПЦУ приєдналося 176 парафій Української православної церкви Московського патріархату.