"Інтерактивний щоденник" і аудіовистава. В Україні презентували діджитал-проєкти про Бабин Яр

Аудіовистава "29/09" – це застосунок, що розповідає про долю людей, які йшли на смерть у Бабин Яр 29 вересня 1941 року
Скріншот: Babyn Yar Holocaust Memorial Center / YouTube

Журналіст і письменник, засновник креативної студії "Історії майбутнього" Михайло Зигарь презентував історичні діджитал-проєкти "Інтерактивний щоденник" та аудіовиставу "29/09", розроблені для Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". Презентація відбулася в межах дискусії "Як оживити історію мовою сучасних технологій", ідеться на сайті Меморіального центру.

Зигарь зазначив, що дуже важливо доносити історію сучасному поколінню зрозумілою для нього мовою. Для цього потрібно постійно винаходити нові формати, жанри, залучати інноваційні IT-технології. Розповідаючи про аудіовиставу "29/09", він зазначив, що проєкт схожий на театр, але із застосуванням доповненої реальності.

"Ми зробили спектакль сфокусованим не тільки на Бабиному Яру, а сфокусованим на одному дні – 29 вересня. Паралельно там виникають інші простори, інші сюжетні лінії. Ми чуємо та дізнаємося, що відбувається в Берліні, Нью-Йорку, у Стокгольмі. Там у нас виникають і Чарлі Чаплін, і Астрід Ліндгрен, і Серж Лифар, і люди в Києві, які не підозрюють про те, що відбувається у цьому місці", – розповів він.

Аудіовистава "29/09" – це мобільний застосунок, що розповідає про долю людей, які йшли на смерть у Бабин Яр 29 вересня 1941 року. У ньому можна почути історії тих, хто вижив, і тих, хто загинув. Ці історії поміщено у глобальний світовий контекст, реконструйований із новинних заміток і записів щоденників із усього світу протягом цього дня. Проєкт доповнено документальними знімками і візуальними образами з використанням технології AR, які з'являються на екрані смартфона. Застосунок із аудіовиставою безоплатний, його можна завантажити на телефон в App Store або Google Play.

"Інтерактивний щоденник" – це документально-художній проєкт, заснований на реальних подіях, долях і вчинках реальних людей. Користувачі йдуть від одного запитання до іншого, занурюючись у долі героїв того часу. Ці запитання поглиблюють історичне і психологічне розуміння подій Бабиного Яру. Скрізь, де це можливо, було використано фотографії реальних героїв.

"Це проєкт, що складається з питань і відповідей. Перше тестове питання відразу повинно поставити людину в незручне становище. Тому що ви повинні зробити вибір, якого не хочете робити. Це не політичний вибір, це завжди життєвий вибір: допомогти переслідуваному або подумати про безпеку своєї сім'ї. Для того щоб ти відчув, до якої міри фатальними або, навпаки, рятівними можуть бути навіть маленькі кроки, навіть невеликі зусилля. Ось про це проєкт", – підкреслив Зигарь.

Контекст:

Під час Другої світової війни гітлерівські війська використовували урочище Бабин Яр у північно-західній частині Києва як місце масових розстрілів мирного населення. 29 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації усе єврейське населення зобов'язали з'явитися до Бабиного Яру, де до 30 вересня розстріляли понад 33 тис. осіб. За різними даними, там було вбито від 70 тис. до 200 тис. людей.

Згодом було створено Меморіальний центр "Бабин Яр". Його генеральний директор Макс Яковер зазначив у грудні 2020 року, що досі точно невідома кількість загиблих у Бабиному Яру.

2016 року в Україні майже одночасно стартували два проєкти: державний український проєкт меморіалізації Бабиного Яру та ініціатива російських бізнесменів єврейського походження, які готові вкласти у створення музею в Бабиному Яру $100 млн, повідомляло LB.ua.

22 червня 2020 року міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко заявив, що державний проєкт "Бабин Яр" почне діяти 2021 року.