Києво-Могилянська академія прийме на навчання відрахованих за участь у протестах білоруських студентів

Києво-Могилянська академія оголосила, що готова прийняти на навчання білоруських студентів, відрахованих із вишів за політичними мотивами. Про це 23 листопада повідомила пресслужба навчального закладу.

"Для тих студентів із Республіки Білорусь, які через політичні переслідування не можуть продовжувати навчання у своїй країні, Національний університет "Києво-Могилянська академія" пропонує можливості для навчання на бакалаврських та магістерських програмах", – ідеться в повідомленні.

Білоруським студентам пропонують вступати на перший курс бакалаврських і магістерських програм НаУКМА або протягом 2020/2021 навчального року (під час зимових та літніх канікул) відновитися для подальшого навчання на бакалаврських та магістерських програмах НаУКМА (переважно з другого року навчання).

"Свобода – засаднича цінність Могилянки та могилянців. Ми завжди підтримували та надалі будемо підтримувати тих, хто поділяє це", – зазначили у виші.

Масштабні студентські мітинги почалися в Білорусі 1 вересня. Крім традиційних ходів, студенти також влаштовували сидячі протести на сходинках своїх університетів на знак солідарності зі студентами, яких затримали силовики. Олександр Лукашенко вже змінив ректорів кількох університетів, студенти яких виходили на акції протесту.

Лукашенко заявив, що тих, хто виходить на протести білоруських студентів, треба відрахувати з навчальних закладів. Потім їх потрібно відправити в армію або на вулицю.

Із 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту незгодних з результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли акції протесту в Білорусі, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, внаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями в Мінську. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки.

Лукашенко 23 вересня вступив на пост президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада Євросоюз запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна. Пізніше ЄС погодив роботу над третім пакетом санкцій проти Білорусі.