Щодня 2,5 тис. тонн токсичного червоного пилу розносить вітер Миколаївською областю – екологиня

"Щодня 2,5 тис. тонн червоного пилу розносяться вітром по всьому регіону. Червоний шлам має негативний вплив на здоров'я людей. Медики встановили і експертиза підтвердила: ризики онкологічних захворювань зростають багаторазово, знижується опірність організму до різних хвороб. І що найгірше: немає терміну давності в цих відходів. Скільки вони будуть знаходитися в природному середовищі, стільки й будуть йому шкодити", – підкреслила екологиня.

Фото того, що відбувається в Миколаївській області, 30 липня опублікували на сайті ТСН.

Контекст:

Згідно з висновками експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відходи червоного шламу здійснюють негативний вплив на навколишнє природне середовище, а також життя і здоров'я людини через прояви отруйних (сильнодійних), токсичних та екотоксичних властивостей. Експертиза встановила, що в червоному шламі є сполуки шестивалентного хрому, міді, цинку, селен та його сполуки, кадмій та його сполуки, меркурій і його сполуки, миш'як, свинець та його сполуки.

Представники громадської організації "Стоп шлам" у листопаді 2020 року подали в суд на МГЗ і в першій інстанції отримали рішення на свою користь: їм присудили компенсацію на загальну суму 9,2 млрд грн за шкоду екології та здоров'ю людей, яку завдають сховища червоного шламу.

Після цього Мін'юст зупинив дію свідоцтв експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які встановили суму збитку.

Міністр юстиції Денис Малюська назвав постраждалих активістів "екорейдерами".

29 липня екологічні активісти звернулися до міжнародних екологічних організацій з відкритим листом, у якому закликали їх допомогти в боротьбі із загрозою екологічної катастрофи в Північному Причорномор'ї.

Екологи адресували своє звернення представникам Програми ООН із навколишнього середовища (UNEP), Міжнародному союзу охорони природи і природних ресурсів (IUCN), Європейському агентству навколишнього середовища (ЕЕА), "Грінпіс" (Greenpeace), Організації ООН з промислового розвитку (UNIDO), Інституту всесвітнього спостереження (WI), Всесвітньому фонду дикої природи (WWF), Глобальному екологічному фонду (GEF), Міжнародному союзу екологічної економіки (ISEE) і Міжнародному зеленому хресту (IGC).