Махна занесли до розширеного списку імен, якими можна називати вулиці в Україні

На світлині – частина експозиції музею Нестора Махна у Гуляйполі Запорізької області
Фото: gulyaypolemuseu.at.ua
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь затвердив оновлений список імен, які пропонують для увічнення у назвах вулиць та інших топонімів, його опублікували на сайті омбудсмена.

Список зі 150 імен створювали спільно з профільними інститутами Академії наук України та представниками діаспори, до нього увійшли "видатні творці, дослідники і популяризатори української мови", ідеться в описі переліку.

Серед доданих імен – поет Павло Глазовий, письменник Петро Гулак-Артемовський, літературний критик Іван Дзюба, поет Іван Драч, поетеса Наталія Забіла, письменник Павло Загребельний, композитор Володимир Івасюк, режисер Лесь Курбас, дисидент Левко Лук'яненко, військовий лідер Нестор Махно, режисер Лесь Танюк, історик Орест Субтельний, письменник Володимир Яворівський тощо.

"Із початком повномасштабної війни Росії проти України громадськість підтримує ідею дерусифікації на всіх рівнях. Сьогодні ми зобов'язані остаточно розірвати пута колонізаторського минулого. Український простір повинен належати українцям. Вулиці, проспекти, сквери, парки повинні носити імена визначних українських діячів, а залишки радянської епохи мають піти у минуле", – зазначив Кремінь.

Контекст:

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію. Ними забороняють радянську символіку та засуджують комуністичний режим. 15 травня 2015 року закони підписав президент України Петро Порошенко, а 21 травня того самого року вони набули чинності. Відповідно до цих законів, мають перейменувати всі вулиці та населені пункти, назви яких пов'язані з комуністичним режимом, а також демонтувати пам'ятки тоталітарної доби.

Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році процеси перейменування топонімів і знесення пам'яток комуністичного періоду активізувалися. Іноді вони відбуваються стихійно.