"Маркування PRESS не убезпечує". "Репортери без кордонів" опублікували поради журналістам в Україні

Російські оператори дронів цілеспрямовано полюють на журналістів біля лінії фронту
Фото: EPA

Дрони, пілотовані окупантами в реальному часі, стали однією з головних загроз для журналістів, які висвітлюють російську війну в Україні. Через це "Репортери без кордонів" у партнерстві з українським фондом "Об’єднання" опублікували практичний посібник для безпеки журналістів.

Атаки дронів у жовтні минулого року забрали життя трьох репортерів, ідеться в публікації. Французького фотожурналіста Антоні Лаллікана, а потім українських репортерів Альону Грамову і Євгена Кармазіна вбили невеликі російські дрони-камікадзе під час репортажів у Донецькій області на сході України. Олександр Количев із "Freedom TV" вижив після смертельного удару.

Із 2024 року напади малих російських дронів на медіафахівців посилилися. Три чверті опитаних RSF, згідно з анкетою, яку розіслали восени 2025 року приблизно 70 українським і міжнародним журналістам, заявили, що вже були об’єктами нападів або їм надходили погрози під час репортажів. Донецьк, Херсон, Харків і Суми є найнебезпечнішими регіонами.

Маленькі дрони-камікадзе є одночасно дуже маневровими й швидкими: вони можуть коригувати свою траєкторію, переслідувати рухомі цілі й проникати через вікна чи інші отвори в будівлях перед тим як вибухнути.

"Ризики для журналістів в Україні швидко змінюються. Атаки російських дронів, що стали однією з головних загроз поблизу фронту, змушують репортерів віддалятися і створюють зони, які майже не висвітлює преса", – прокоментувала директорка проєктів Луїза Аллюен Біше.

Як розповів президент фонду "Об’єднання" Юрій Антощук, 2023 року звільнені від окупації громади Херсонської області фактично перетворилися на справжню лабораторію для російських військ, що дає їм змогу розробляти й вдосконалювати різні типи дронів, а також тактику їх застосування проти цивільного населення.

Із міркувань безпеки деякі репортери відмовляються відвідувати певні райони вздовж лінії фронту, пересуваються без позначок PRESS зі своїм обладнанням, адаптують свої репортажі з урахуванням несприятливих для дронів погодних умов – дощу й вітру – та використовують детектори дронів.

У посібнику журналістам, зокрема, рекомендують обирати цивільний одяг нейтральних, невійськових кольорів без світловідбивних елементів. Сам одяг має бути міцним і водночас зручним для бігу, із натуральних матеріалів – тому що синтетика плавиться й може погіршити ймовірні опіки. Пересуватися рекомендують під деревами, упритул до стін будівель, у тіні, уникати відкритих місцевостей.

Видиме маркування PRESS у зонах активних FPV-атак більше не убезпечує журналістів, а навпаки, привертає увагу російських операторів, і вони є пріоритетною ціллю для атаки, зазначають автори.