"Мене впізнають на вулиці". Історія Яни Степаненко увійшла до музею "Голоси Мирних"

Степаненко розповіла, що її сім'я намагалася евакуюватися із селища Нью-Йорк Донецької області до безпечнішого регіону. Найближчою станцією для від'їзду був Краматорськ, у момент обстрілу Яна разом із мамою вийшла на привокзальну площу.

"Із моєї родини постраждала я й мама. А брат – ні, бо він залишився у приміщенні з речами", – розповідає Яна.

Вона протягом року лікувалася після поранення, потім поїхала до США на реабілітацію, де згодом зробила свої перші кроки на протезах, ідеться в повідомленні.

"Спершу дівчина ходила по пів години, поступово збільшуючи час. Перед поверненням в Україну їй встановили бігові протези – це стало справжнім проривом і дало можливість жити активним життям", – зазначив Фонд.

Сьогодні Яна бере участь у міжнародних марафонах. 2024 року вона пробігла 5 км на протезах під час Бостонського марафону, а 2025 року подолала ту саму дистанцію на Tokyo Friendship Run. 

"Часто мене впізнають на вулиці, підходять, вітаються, кажуть слова підтримки. Для мене це дуже приємно", – ділиться Яна.

За повідомленням Фонду, вона нещодавно отримала квартиру від засновника Фонду бізнесмена Ріната Ахметова.

"Ми познайомилися з Рінатом Ахметовим, коли він запросив нас до себе. Ми поспілкувалися, пообідали, говорили про марафони, мої мрії. Я щиро вдячна, що він подарував нам квартиру. Тепер у мене відкрилися нові можливості", – сказала Яна.

Контекст:

Колекція музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова містить понад 140 тис. історій про війну. Це найбільша у світі колекція свідчень мирних людей, які постраждали від війни Росії проти України.

Розповісти свою історію музею "Голоси Мирних" можна через форму на сайті музею або за телефоном гарячої лінії: 0 (800) 509 001.