Міні-НПЗ групи "Сан Ойл", які працюють із порушеннями, не закривають через корупцію – експерт

Експерт "Консалтингової групи А-95" Артем Куюн вважає, що такі НПЗ необхідно закривати
Фото: depositphotos.com (ілюстративне фото)
Міні-нафтопереробні заводи неофіційної групи "Сан Ойл" у Харківській та Полтавській областях працюють практично з усіма порушеннями, які тільки можливі на НПЗ, пише експерт "Консалтингової групи А-95" Артем Куюн у статті на сайті ZN.UA.

Один із прикладів, який наводить автор, – завод у селі Васищеве Харківської області.

"Головне, що тут впадає в око, – практично повна відсутність системи пожежогасіння. А гасити є що: 30 резервуарів, піч, виробничу установку, ангари, вагони, автоцистерни… Поблизу установки немає пожежних лафетів, хоча це те незначне, що є на більшості інших міні-НПЗ: усе, на що можуть розраховувати пожежники, — щиток із відром, багром і люки, у яких теоретично мають бути гідранти, щоправда, води в цих гідрантах, найшвидше, немає. А звідки їй узятися, якщо на території немає ні пожежної водойми, ні ознак резервуарів із пожежним запасом води (вони вирізняються специфічною зовнішньою обробкою зверху системи підігріву)", – ідеться у статті.

На інших заводах групи ситуація не набагато краща, зазначає Куюн.

"Зокрема, є повний антиекологічний букет. Ні в Богодухові, ні в Решетилівці, ні у Кременчуці немає очисних споруд та шламозбірників. Тобто відходи виробництва та продукти очищення резервуарів (якщо їх, звичайно, чистять) скидають невідомо куди. Не виключено, що у міську каналізацію, – пише він. – Порушення на заводах "Сан Ойла", виявлені на відеоматеріалах, свідчать: люди там працюють на свій страх і ризик. Адже у разі НП хаотично розташовані будівлі виключають локалізацію пожежі, яку до того ж нічим гасити. Як показав досвід Васильківської нафтобази БРСМ, катастрофа може бути набагато ближче, ніж здається".

Фото: ZN.UA

Експерт переконаний, що закрити такі заводи можна "однією службою, не кажучи вже про армію контролерів, яких утримують платники податків".

"Але роки минають, а "мініки" лише нарощують обсяги переробки. Цілком очевидно, що це відбувається завдяки "кришуванню" або навіть належності цих об'єктів місцевій владі. (У Харкові належність найбільшого міні-НПЗ у Мерефі приписують вищим чинам в облдержадміністрації та облраді). Перемогти це ганебне явище, схоже на донбаські копанки, можна лише на центральному рівні шляхом створення міжвідомчих груп. Результатів може бути два: або ці заводи приведуть свої системи безпеки у відповідність із нормативами, або вони мають зникнути назавжди", – підсумував Куюн.