Мінцифри проаналізувало держреєстри України та оцінило ризики зловживання ними

Федоров: Якісні дані в державних реєстрах – фундамент ефективної роботи держави
Фото: Михайло Федоров / Facebook
В Україні працює понад 350 державних реєстрів, на утримання яких витрачають сотні мільйонів гривень на рік. Міністерство цифрової трансформації спільно з проєктом USAID / UK aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS" проаналізували стан держреєстрів. Про це 19 липня повідомила пресслужба Мінцифри.

У дослідженні оцінили ефективність роботи реєстрів і найпоширеніші корупційні ризики.

Було проаналізовано 10 реєстрів, які найчастіше використовують українці, зокрема держреєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських організацій, Держреєстр прав на нерухоме майно, реєстр актів цивільного стану, земельний кадастр, демографічний реєстр.

У дослідженні проаналізували корупційні ризики в роботі реєстрів. Зокрема виділили:

  • відкритий доступ до реєстрів (у деякі реєстри можна потрапити через звичайні логін і пароль, що створює ризики несанкціонованого доступу до даних реєстру);
  • недосконале законодавство (поширена реєстрація транспортних засобів за допомогою підроблених довіреностей або договорів комісії);
  • відсутність взаємодії між реєстрами (один із прикладів – виплати мертвим душам).

Проведений аналіз та виявлені ризики врахують фахівці, зазначили в міністерстві.

"Якісні дані в державних реєстрах – фундамент ефективної роботи держави. Вони дозволяють надавати зручні, прозорі та доступні сервіси для українців. Скоро Верховна Рада розгляне у другому читанні законопроєкт №2110 про електронні реєстри. Він дозволить позбавитись проблеми дублювання інформації, зекономити держбюджет, а люди зможуть отримувати оперативний доступ до актуальної інформації про себе, яка є в держави", – сказав віцепрем'єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Контекст:

Верховна Рада 31 жовтня 2019 року ухвалила в першому читанні законопроєкт №2110 "Про публічні електронні реєстри". За проголосувало 320 нардепів. У документі визначають систему публічних електронних реєстрів, законодавчі вимоги до таких реєстрів, а також принципи їхньої організації, функціонування та взаємодії.

Систему публічних електронних реєстрів становитимуть: базові державні реєстри (Єдиний державний демографічний реєстр, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань, Державний земельний кадастр); комунальні реєстри; реєстри саморегулівних організацій; інші державні реєстри.