На створення меморіального комплексу "Бабин Яр" буде потрібно не менше ніж п'ять років – члени наглядової ради

"Щороку, можливо, кілька разів на рік здаватимуться різні об'єкти, тому що це не одна будівля – це меморіал, і будуть різні музеї, павільйони, які розповідатимуть про різні аспекти. Ми бачимо так, що за п'ять років в основному те, що ми хочемо розповісти, буде створено і презентовано", – сказав член наглядової ради, український бізнесмен Віктор Пінчук.

Він повідомив, що наприкінці 2021 року планують відкрити Курган пам'яті з музеями про трагедію в Бабиному Яру.

Член наглядової ради, російський бізнесмен Михайло Фрідман заявив, що ініціатори прагнули, щоб меморіальний комплекс був абсолютно оригінальним проєктом, що не повторює чужий досвід.

"Це має бути проєкт ХХI століття... У нас є чудова команда, вони придумують і творять ті форми, у яких це буде. Але ми хочемо, щоб це було емоційно, гостро, переконливо, дохідливо, щоб це торкалося емоцій, сердець, розуму людей, які будуть жити у ХХI столітті, для яких події в Києві у вересні 1941 року будуть подіями далекого минулого", – сказав він.

За словами Фрідмана, прогнозований кошторис проєкту "вийде за межі навіть десятків мільйонів доларів".

"Якщо говорити про фінансовий бік питання, ми, як нам здається, володіємо необхідними ресурсами, щоб фінансувати цей проєкт", – додав бізнесмен.

Він заявив, що також вітається участь у створенні комплексу всіх охочих – як фінансова, так і "особистісна, емоційна, творча".

Голова наглядової ради Меморіального центру "Бабин Яр" Натан Щаранський зазначив, що бюджет проєкту не залежить від фінансування з боку держави, але вона "бере активну участь, оскільки треба багато дозволів".

"Мені доводилося пояснювати багато разів, що такі ініціативи не можуть бути успішними, якщо вони державні... У підсумку це приватні незалежні проєкти. Тільки в такий спосіб це може бути успішним. Тому ми хочемо якомога більшої участі держави як партнера, ми вітаємо присутність представників держави на всіх рівнях, на всіх обговореннях. Але дуже важливо зберегти незалежний характер цієї ініціативи, беручи до уваги всесвітній досвід", – сказав Щаранський.

Контекст:

Під час Другої світової війни гітлерівські війська використовували урочище Бабин Яр у північно-західній частині Києва як місце масових розстрілів мирного населення. 29 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації все єврейське населення зобов'язали з'явитися до Бабиного Яру, де до 30 вересня розстріляли понад 33 тис. осіб. За різними оцінками, там було вбито від 70 тис. до 200 тис. людей.

Згодом було створено Меморіальний центр "Бабин Яр". Його генеральний директор Макс Яковер зазначив у грудні 2020 року, що досі точно невідома кількість загиблих у Бабиному Яру.

Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" 6 жовтня назвав імена 159 нацистських солдатів, які під час Другої світової війни вбивали євреїв у Бабиному Яру. Дослідники з'ясували, що серед тих, хто брав участь у розправі над киянами, були люди з Німеччини та інших країн, які перебували під нацистським контролем.

У 2016 році в Україні майже одночасно стартувало два проєкти: державний український проєкт меморіалізації Бабиного Яру та ініціатива російських бізнесменів єврейського походження, які готові вкласти у створення музею в Бабиному Яру $100 млн, повідомляло LB.ua.

22 червня 2020 року міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко заявив, що державний проєкт "Бабин Яр" буде введено в дію 2021 року.