Найєм: "Буревісник" 10 років не виробляв апаратів ШВЛ. Обладнання зупинили, цехи в жалюгідному стані, величезні борги
10 років завод "Буревісник" нічого не виробляв і є банкрутом, тому є сумнів, що в такому стані завод зможе робити апарати штучної вентиляції легенів. Також є проблеми з технічною документацією і постачанням комплектування. Про це в коментарі "ГОРДОН" розповів заступник генерального директора "Укроборонпрому" Мустафа Найєм.
"Останнє замовлення в заводу було 2008 року, він узяв великий кредит і помер від неможливості погасити кредит. Держава на нього у принципі не зважала і навіть не викупила обіцяного урядом замовлення. 10 років завод "Буревісник" нічого не робив. Він – банкрут. Його майном управляє арбітражний керівник. Обладнання давно зупинили, цехи в жалюгідному стані, величезні борги. Я думаю, в такому стані завод сам що-небудь робити не зможе. Однак у заводу теоретично є технічна документація і люди, які ще пам'ятають, як виробляли апарати ШВЛ", – сказав співрозмовник.
Він зазначив, що є компанії, готові підтримати запуск виробництва.
"Поки ми знайшли тільки частину технічної документації. Кажуть, десь є ще частина. В електронному вигляді немає жодних креслень, а креслення на папері ми збираємо. Бракує кількох важливих блоків. Насамперед специфікації. Це документ, який дав би можливість побачити все комплектування та його характеристики. Немає великого блоку креслень компресора. Немає повних креслень щодо друкованих плат. Усе це ми намагаємося знайти, щоб передати тому, хто візьметься за виробництво. Паралельно з нами працює команда людей (не хочу їх називати, це їхнє право говорити про свою участь), яка відповідає за так званий зворотний інжиніринг. Вони взяли апарат ШВЛ і розклали його на частини, щоб за ним скласти свою технічну документацію. У них щось вийшло, вони досить далеко просунулися. Ми скооперуємося з ними, щоб порівняти, що в нас вийде спільно. Потрібно, щоб хтось узяв на себе відповідальність і сказав: я можу, готовий у себе збирати апарати ШВЛ, витрачати на це час, ресурси і людей", – заявив Найєм.
На його думку, наразі давність документації не має значення. Модернізувати апарат можна буде після закінчення епідемії.
"Креслення зробили в 1980-ті, і багато елементів застаріло. Частину комплектування виготовляли на інших українських підприємствах. Чи готові вони зараз випускати цю продукцію? Також є комплектування імпортного походження. Чи буде воно на складах? Чи зможемо ми його закупити в достатньому обсязі, щоб зробити велику партію апаратів, а не три – п'ять штук для випробувань. Це все треба аналізувати. Але апарат ШВЛ нескладно виробляти. Його можна доопрацьовувати у плані дизайну, електроніки, а базова функція досить проста. Який у нас зараз пріоритет: розвиток технології чи порятунок життя людей? Думаю, краще зараз зробити апарат, який виконує базову функцію, і випускати його швидко й багато", – повідомив заступник гендиректора "Укроборонпрому".
Найєм вважає, що вітчизняні апарати ШВЛ будуть затребуваними не тільки під час епідемії.
"Ми в постійному контакті з лікарями, ми від них отримали техзавдання та медико-технічну установку, які функції в апараті їм потрібні. Кількість, ніхто не може оцінити, скільки людей захворіє і скільком знадобиться ШВЛ. Для розуміння, мер Нью-Йорка (населення більше ніж 8 млн осіб) повідомив, що йому потрібно 40 тис. апаратів. Зрозуміло, що ми не США. За всю історію "Буревісник" випустив до 4 тис. апаратів ШВЛ. Очевидно, вони застарілі. І треба дивитися, скільки з них використовують. Навіть якщо припустити, що всі вони справні, їх не вистачить на той прогноз, який бачимо по інших країнах. Потреби великі, але я не візьму відповідальності називати цю цифру. Те, що йдеться не про сотні, а тисячі, – факт. До економічних розрахунків ще треба дійти. Наразі є люди, які готові фінансувати виробництво. Але знову ж таки – це питання довгострокового планування. Зараз навіть якщо всі гроші світу вкласти, залишаються об'єктивні обставини: дефіцит у світі такого обладнання, спроможність нашої виробничої бази випускати таке обладнання, наявність комплектування, яке виробляють по всьому світу і якого ми можемо зараз не отримати з об'єктивних причин", – зазначив Найєм.
Він підкреслив, що потрібно подумати, як інвестувати у свою промисловість і виробляти необхідну техніку самостійно.
"Гроші важливий елемент, але зараз час чесно сказати (і "Укроборонпрому", і приватним партнерам), можемо собі це дозволити, втягуємося в цю історію чи ні. Може, зараз краще кинути всі свої зусилля на те, щоб імпортувати апарати ШВЛ. 2008 року, коли потрібно було купувати українські апарати і налагоджувати виробництво, уряд навіщось закуповував вживані німецькі апарати. І всі останнім часом купували імпортні апарати. Навіть зараз бачимо, що бізнесмени купують іноземні. Хоча напевно після цієї кризи, спричиненої пандемією, нам усім треба буде подумати про те, що краще не в часи стихій і лих викладати останні гроші з кишені й купувати чуже, а у звичайному порядку інвестувати у свою промисловість, зокрема оборонну й медичну, і виробляти необхідну техніку самостійно. Тут питання зрілості бізнесу та уряду, а не спроби заробити на рентних із перспективою розвитку", – підсумував Найєм.
Заступник генерального директора державного концерну "Укроборонпром" із питань трансформацій Роман Бондар 18 березня повідомив, що компанія працює над відновленням виробництва апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ) на Київському державному заводі "Буревісник".
24 березня головний санітарний лікар України Віктор Ляшко заявив, що в лікарнях України нараховують щонайменше 4 тис. апаратів штучної вентиляції легенів. "Близько 400 апаратів ШВЛ є у відділеннях інтенсивної терапії інфекційних лікарень. Близько 3,5 тис. апаратів – у відділеннях інтенсивної терапії", – зазначив Ляшко.
Дихальна недостатність – одне з найсерйозніших ускладнень під час COVID-19. У разі її розвитку пацієнта під'єднують до апарата ШВЛ. У зв'язку із цим лікарні по всьому світу відчувають брак апаратів штучної вентиляції легенів.
Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 виник у грудні 2019 року в Китаї. 11 березня Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією.