Під зруйнованим реактором ЧАЕС посилюються ядерні реакції – учені

"Це схоже на вугілля, яке тліє в ямі для барбекю", – сказав хімік-ядерник з Університету Шеффілда Ніл Хаятт.

Українські вчені намагаються визначити, зникнуть реакції самі собою чи будуть потрібними надзвичайні заходи, щоб запобігти ще одній аварії, зауважено в публікації.

Датчики відстежують дедалі більшу кількість нейтронів, сигнал ділення, що виходить із недоступного приміщення, про це повідомив співробітник українського Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Анатолій Дорошенко.

"Є багато невизначеностей. Але ми не можемо унеможливити [аварію]", – сказав представник інституту Максим Савельєв.

За його інформацією, кількість нейтронів наростає повільно. Це означає, що у чиновників і вчених є кілька років, щоб придумати, як придушити загрозу.

Science зазначив, що будь-який варіант, який обере Україна, матиме великий інтерес для Японії, яка намагається впоратися з наслідками власної ядерної катастрофи на Фукусімі.

Контекст:

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року стала однією з найбільших промислових ядерних катастроф в історії. За міжнародною шкалою ядерних подій, ухваленою 1988 року, аварія на ЧАЕС – одна з двох, яку оцінили за максимальним, сьомим, рівнем небезпеки. Порівнянна з нею за масштабами тільки катастрофа на японській АЕС "Фукусіма-1" 2011 року.

10 липня 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Документ, зокрема, передбачає розроблення стратегії розвитку Чорнобильської зони як туристичного об'єкта.

У грудні 2020 року Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник занесли в оновлену базу природоохоронних територій світу.