Соціолог пояснив, чому парламентський рейтинг "Євросолідарності" та "Слуги народу" залежить від методу опитування

"Дані face-to-face опитувань відрізняються від телефонних, що точніше – ми не знаємо. Для телефонних опитувань найкраща ситуація для партії "Європейська солідарність", тому що серед людей, які їх підтримують, більше людей із вищою освітою, знайомих із технологіями, вони краще користуються мобільними телефонами. Для "Слуги народу" найкращі дані з face-to-face інтерв'ю", – пояснив Паніотто.

За його словами, рейтинги партій, які КМІС оприлюднив у січні, не дуже змінилися.

"Останнє опитування, яке ми проводили телефоном, показало, що до Ради пройшли б "Європейська солідарність", "Слуга народу", "Батьківщина", "Опозиційна платформа – За життя", партія "Розумна політика" Дмитра Разумкова, "Сила і честь" та партія "Наші" Євгенія Мураєва. Також близькі чи мають шанс на потрапляння – "Українська стратегія Гройсмана", Радикальна партія Ляшка та УДАР", – зазначив Паніотто.

Згідно з опитуванням КМІС, проведеним 20–21 січня методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI), "Євросолідарність" підтримує 18,9% українців, які мають намір голосувати й визначилися з вибором (16% – серед усіх опитаних).

Далі йдуть три партії, які формально "ділять" друге місце (їхня підтримка відрізняється в межах похибки): "Слуга народу" (13,7%, 11,6% – серед усіх респондентів), "Батьківщина" (13,3% та 11,3%) і "Опозиційна платформа – За життя" (11,6% та 9,8%).

Контекст:

На останніх парламентських виборах, які відбулися в липні 2019 року, "Слугу народу" підтримало 43,16% виборців, "Опозиційну платформу – За життя" – 13,05%, "Батьківщину" – 8,18%, "Європейську солідарність" – 8,1%, "Голос" – 5,82%. Інші партії не подолали п'ятивідсоткового бар'єра.

Чергові парламентські вибори в Україні мають відбутися 2023 року.