У 2023 році посівні площі під зерновими в Україні скоротяться на 45%, а валовий збір – на 60% – аграрії
Станом на грудень із 28,4 млн га всіх посівних площ, які обробляли у 2021 році в Україні, на неокупованій території наразі 24,6 млн га (86% усієї території). Із них 3,8 млн га неможливо засіяти через наближеність до лінії фронту й залишки снарядів.
Уже закінчилася посівна озимих культур і фіксують значне скорочення посівних площ. Засіяно 3,8 млн га озимих зернових культур, що на 26% нижче порівняно з осіннім показником 2021 року на контрольованих територіях і на 43% нижче за посіви на всій території України.
Серед причин такого скорочення аграрії називають обмежену експортну можливість, дорогу логістику та, як наслідок, суттєву різницю у цінах у регіонах. Регіони, що розташовані близько до морських портів і кордонів із ЄС, мають вищу ціну на сільськогосподарську продукцію порівняно з регіонами на півночі та сході країни.
На Закарпатті ціна 1 тонни кукурудзи з ПДВ – 6800 грн, а у Сумській області – 4900 грн. Однак навіть у західних областях ціна є збитковою. Тому близькість до кордону з ЄС і портів, які працюють, визначає здатність відповідних областей до продовження виробництва зерна.
З огляду на значну частку логістики в ціні зернових культур цього року фіксуватимуть зменшення посівів зернових культур з одночасним збільшенням посівів олійних культур, прогнозують аграрії.
Ціна на олійні вдвічі перевищує ціни на зернові культури на світовому ринку. Тому, за попередніми оцінками, посівні площі зернових культур у 2023 році становитимуть 8,7 млн га, що на 22% менше за показник 2022 року і на 45% менше за показник 2021 року. Водночас посівні площі олійних прогнозують на рівні 9,7 млн га, що на 32% перевищує показник 2022 року і на 9% більше за показник 2021 року. Це вперше посівні площі під олійними культурами будуть більшими, ніж під зерновими.
Враховуючи зниження використання добрив на 50–60%, значні неприбрані площі кукурудзи в полях, брак фінансування і потребу в суттєвій економії, очікувана врожайність упаде залежно від регіону та культури на 10–30% порівняно із середньою врожайністю минулих років.
У підсумку прогнозований вал зерна в 2023 році може сягнути 34 млн тонн, що на 37% менше від показника 2022 року і на 60% менше від показника 2021 року. Щодо олійних культур, то прогнозують валовий збір 19,3 млн тонн, що на 13% більше за показник 2022 року і на 15% менше за показник 2021 року.
В асоціації зробили висновок, що експортний потенціал зернових та олійних культур у 2023/24 маркетингових роках буде приблизно 35 млн тонн, або 3 млн тонн на місяць. Для порівняння: у 2021/22 маркетингових роках експортний потенціал був на рівні 85 млн тонн зернових та олійних, або 7 млн тонн на місяць.
Контекст:
У Генштабі ЗСУ заявляли, що російські війська хаотично мінують місцевість і знищують сільськогосподарську техніку в окупованих районах, що загрожує початку посівної кампанії в окремих регіонах України.
31 березня прем'єр Денис Шмигаль повідомив, що посівну кампанію розпочали у 20 областях України, 12 квітня – що її проводять у всіх областях України, крім Луганської області.
У Мінагрополітики у квітні припускали, що від 10% до, за найгіршими прогнозами, 30% посівних площ можуть залишитися незасіяними. В ООН вважали, що у 2022 році третина посівів і сільськогосподарських угідь в Україні може виявитися незібраною чи необробленою через війну.
Станом на 1 липня російські війська контролювали приблизно 22% сільськогосподарських угідь України. Про це свідчать супутникові фотографії NASA Harvest, повідомляє NASA Earth Observatory. На цих територіях вирощують озимі культури, такі як пшениця, жито та ячмінь.
Під час бойових дій окупанти регулярно обстрілювали поля з урожаєм, унаслідок чого виникали пожежі. 4 липня згоріло 90 га озимого ячменю в Дніпропетровській області, повідомляв голова облради Микола Лукашук, а 6 липня згоріли поля з урожаєм у Миколаївській області.