У США під час вручення премії Women of Courage вшанували пам'ять Гандзюк
У Вашингтоні під час вручення щорічної міжнародної премії жінкам за мужність Women of Courage американські дипломати вшанували пам'ять херсонської активістки Катерини Гандзюк. Вони назвали її "уособленням мужності".
7 березня на церемонії вручення щорічної міжнародної премії Women of Courage у Державному департаменті США вшанували пам'ять херсонської активістки Катерини Гандзюк. Про це повідомляє посольство Сполучених Штатів в Україні у Facebook.
"Катерина Гандзюк була уособленням мужності. Незважаючи на особисті проблеми чи втрати, вона боролася з корупцією з високо піднятою головою. Маючи гарну освіту, Катерина могла зробити прибуткову кар'єру за кордоном, але залишилася в рідному Херсоні заради змін", – заявила посол США в Україні Марі Йованович.
Вона зазначила, що Гандзюк не тільки боролася з корупцією, але й допомагала дітям, які через війну на Донбасі змушені були покинути свої будинки.
"Катерині випали тяжкі страждання, і в підсумку вона віддала своє життя за майбутнє демократичної України. Вона продемонструвала гідний приклад усім українцям. Її спадщина і дуже важлива робота продовжують жити", – підсумувала Йованович.
Церемонію вручення нагород проводив державний секретар США Майкл Помпео. Згідно з даними сайта Держдепартаменту США, премії Women of Courage удостоїлися 10 найсміливіших жінок світу. Спеціальним гостем заходу була перша леді країни Меланія Трамп.
Гандзюк облили сірчаною кислотою вранці 31 липня біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око.
4 листопада Катерина Гандзюк померла.
Поліція перекваліфікувала кримінальну справу про напад на активістку зі статті "замах на вбивство з особливою жорстокістю" на статтю "умисне вбивство", після чого передала в Головне слідче управління СБУ всі матеріали у справі Гандзюк.
Згідно зі схемою, продемонстрованою 11 лютого 2019 року генпрокурором України Юрієм Луценком, голова Херсонської облради Владислав Мангер замовив і частково оплатив напад на Гандзюк.
Мотивом організації вбивства активістки була "особиста неприязнь" до неї голови Херсонської обласної ради через активну громадську діяльність, яка могла підірвати його політичну та ділову репутацію, ідеться в тексті підозри Мангеру.
Уночі 15 лютого Мангера заарештували на 17 днів із можливістю внести заставу в розмірі майже 2,5 млн грн. Того самого дня він вийшов під заставу.
У цій справі також заарештували Ігоря Павловського, Сергія Торбіна, Володимира Васяновича, В'ячеслава Вишневського, Віктора Горбунова і Микиту Грабчука. Останній, за версією слідства, облив активістку кислотою. Ще один підозрюваний, Олексій Левін, перебуває в розшуку, за попередньою інформацією, він переховується в Домініканській Республіці. Генпрокурор Юрій Луценко називав його головним фігурантом справи.
Строк дії арешту Мангера закінчився 3 березня. 4 березня Шевченківський районний суд Києва відмовився продовжити запобіжний захід, водночас залишив чинною заставу. 6 березня його усунули від посади на місяць.